ПОСТАНОВА
Іменем України
29 березня 2019 року
Київ
справа №826/19980/16
адміністративне провадження №К/9901/40110/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2017 (головуючий суддя - Літвінова А.В.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 (колегія суддів: головуючий суддя - Безименна Н.В., судді - Кучма А.Ю., Чаку Є.В.)
у справі №826/19980/16
за позовом ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30.06.2016 №4792-13, -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2016 року позивач звернулась в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30.06.2016 №4792-13.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що належний їй на праві приватної власності автомобіль не є обʼєктом оподаткування транспортним податком в 2016 році.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 30.06.2016 №4792-13.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили, що всупереч вимог чинного законодавства, відповідачем, як субʼєктом владних повноважень на вимогу судів не було надано інформацію Міністерства економічного розвитку і торгівлі України стосовно того, чи є автомобіль, що на праві приватної власності належить позивачу обʼєктом оподаткування транспортним податком у 2016 році,
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про правомірність визначення контролюючим органом позивачу грошового зобовʼязання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у 2016 році.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач є власником транспортного засобу марки LEXUS, модель GX 460, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, з обʼємом двигуна 4,6 куб см., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2.
30 червня 2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №4792-13, яким визначено позивачу податкове зобовʼязання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25 000 грн. (а.с. 6).
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовʼязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовʼязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Так, Законом України №71-VІІІ від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", що набрав чинності 01.01.2015, статтю 267 ПК України викладено у новій редакції та запроваджено транспортний податок.
24.12.2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", що набрав чинності 01.01.2016 року (далі - Закон №909-VIII), яким внесено зміни у Податковий кодекс України щодо обʼєкту оподаткування транспортним податком.
Підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 ст. 267 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, що є обʼєктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 ст. 267 ПК України (в редакції Закону України від 24.12.2015 №909) обʼєктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пʼяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.