ПОСТАНОВА
Іменем України
28 березня 2019 року
Київ
справа №826/8442/17
адміністративне провадження №К/9901/4429/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Інталкераміка"
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2018 (суддя Федорчук А.Б.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019 (головуючий суддя - Ключкович В.Ю., судді - Ганечко О.М., Сорочко Є.О.)
у справі № 826/8442/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім-Інталкераміка"
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Інталкераміка" (далі - Товариство) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 19.04.2017 № 0002461401 та № 0002471401.
Позов мотивовано тим, що позиція Головного управління ДФС у м. Києві щодо порушень, вчинених Товариством, ґрунтується лише на дослідженні порядку формування податкового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайд Трейд Груп" (далі - ТОВ "Прайд Трейд Груп"), а також на аналізі діяльності невідомого для Товариства підприємства ТОВ "Квітневе", з яким позивач не мав жодних господарських відносин. Всі первинні документи, відображені у бухгалтерському обліку, оформлені належним чином, підписані сторонами договору, скріплені печатками та надані до перевірки посадовим особам контролюючого органу, будь-які докази обізнаності позивача про можливе протизаконне формування податкового кредиту контрагентом у перевіряючих відсутні.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019, у задоволенні адміністративного позову Товариства відмовлено.
Не погодмвшись із судовими рішеннями, позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
При цьому скаржник зазначив, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про неможливість виконання ТОВ "Прайд Трейд Груп" оформлених господарських операцій з позивачем не відповідають обставинам справи, оскільки судами не здійснювалася перевірка наявності у ТОВ "Прайд Трейд Груп" складських приміщень, транспортних засобів та інших виробничих потужностей.
Голове управління ДФС у м. Києві не скористалося своїм правом подати відзив на касаційну скаргу.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що в період з 16.03.2017 по 22.03.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі наказу від 16.03.2017 № 1932 та згідно з направленням від 16.03.2017 №231/26-15-14-01-05 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Прайд Трейд Груп" за період з 01.11.2015 по 30.11.2015, за результатами якої складено акт перевірки від 29.03.2017 № 122/26-15-14-01-05.
У вказаному акті перевірки викладено висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог:
- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 50088,00 грн., у т.ч. у 2015 році - 50 088,00 грн.;
- пункту 198.3 та пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено відʼємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24 декларації з ПДВ) в періоді, що перевірявся, у сумі 143 596,00 грн., у т.ч. у листопаді 2015 року - 143 596,00 грн.
На цій підставі 19.04.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято:
- податкове повідомлення-рішення № 0002461401, яким Товариству збільшено суму грошового зобовʼязання з податку на прибуток у розмірі 50 088 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 002471401, яким позивачу визначено суму грошового зобовʼязання з податку на додану вартість на загальну суму 143 596,00 грн. (сума завищення відʼємного значення).
Свої дії щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головне управління ДФС у м. Києві мотивує тим, що під час проведеного аналізу можливості виконання ТОВ "Прайд Трейд Груп" оформлених господарських операцій, враховуючи їх зміст та технологічну специфіку операції з придбання товарів/робіт, а саме враховуючи відсутність на підприємстві власних основних засобів: складських приміщень, транспортних засобів, а також відсутність їх залучення у третіх осіб встановлено неможливість виконання документально оформлених господарських операцій ТОВ "Прайд Трейд Груп". Крім того, Деражнянським районним судом Хмельницької області 10.06.2016 винесено вирок суду, згідно з яким керівника ТОВ "Квітневе" визнано винним за частиною 2 статті 28 та частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суди попередніх інстанцій здійснили системний аналіз положень підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 131 Податкового кодексу України, яким встановлені правила визначення обʼєкту оподаткування податком на прибуток підприємств та пункту 198.1 статті 198 цього Кодексу, якою встановлено право платника податку на додану вартість на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з наведенням їх переліку, положень пункту 198.6 цієї статті, які встановлюють умови віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у звʼязку з придбанням товарів/послуг зокрема із реєстрацією податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зміст наведених норм у сукупності з положеннями частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зумовлює висновок про те, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Господарський договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку і його наявність свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, відтак, господарська операція повʼязана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.
У звʼязку з цим недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у звʼязку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений звʼязком з господарською діяльністю учасників цих операцій.