ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 березня 2019 року
Київ
справа №225/365/17
адміністративне провадження №К/9901/32233/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року
у справі № 225/365/17
за позовом ОСОБА_2
до в.о. заступника начальника Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Дебелої Катерини Петрівни
про скасування постанови від 26.12.2016 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 550 грн, -
ВСТАНОВИВ:
27.01.2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернулась до Дзержинського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до в.о. заступника начальника Дніпропетровського управління Офісу Великих платників податків Державної фіскальної служби Дебелої Катерини Петрівни (далі - відповідач) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 26.12.2016 року у вигляді штрафу в сумі 2550,00 грн, яка винесена за порушення ч.5 ст.1651 КУпАП, п.8 ст.9, ч.17 ст.25; ч.1 ст.26 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VІ за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування за період з 21.01.2015 року по 29.11.2016 року на загальну суму 518 746,55 грн.
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 23.03.2017 року позов задоволений, скасована постанова про накладення адміністративного стягнення від 26.12.2016 року у вигляді штрафу в сумі 2550,00 грн з мотивів безпідставності її прийняття, оскільки позивач в силу вимог Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669 в рамках Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування" звільняється від штрафів та пені, нарахованих за несвоєчасну сплату єдиного внеску за спірний період.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року у задоволенні позову відмовлено, внаслідок того, що позивача протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за несвоєчасну сплату єдиного внеску на підставі ч 4 статті 1651 КУпАП. Отже відповідачем правомірно прийнята постанова про накладення адміністративного стягнення від 26.12.2016 року у вигляді штрафу в сумі 2550,00 грн, яка винесена за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування за період з 21.01.2015 року по 29.11.2016 року на загальну суму 518 746,55 грн.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що у звʼязку із засвідченням позивачу факту настання форс-мажорних обставин внаслідок проведенням АТО на території Донецької області, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування" за несвоєчасну сплату єдиного внеску в період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції до платників єдиного внеску не застосовуються. У звʼязку з цим позивач наполягає на відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.165-1 КУпАП, п.8 ст.9, ч.1 ст.26 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування", що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2018 року вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі судді - доповідача Васильєвої І.А., суддів Пасічник С.С.Юрченко В.П.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, Комунальне підприємство "Вода Донбасу" є платником єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування. ОСОБА_2 працює головним бухгалтером КП "Вода Донбасу".
Згідно зі статутом КП "Компанія "Вода Донбасу", Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" зареєстроване за адресою: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, буд.77А (арк. справи 17).
05 грудня 2016 року ОСОБА_2 піддано адміністративному стягненню за порушення ч. 4 статті 1651 Кодексу про адміністративні правопорушення, а саме за несвоєчасну сплату єдиного внеску у сумі більше трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, про що постановою від 05 грудня 2016 року Серії № 208805 накладено адміністративне стягнення в розмірі 1 360 грн.
26.12.2016 року постановою в.о. заступника начальника Дніпропетровського управління Офісу Великих платників податків Державної фіскальної служби Дебелої Катерини Петрівни за результатами розгляду протоколу від 16.12.2016 року № 34 ОСОБА_2, яка працює головним бухгалтером КП "Вода Донбасу" притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 2 550 грн, за порушення частини 5 статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.8 ст. 9, ч. 17 ст. 25, ч. 1 ст. 26 Закону України від 08.07.2010 року "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування", а саме:
- у звʼязку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування у сумі 258 529 грн.95 коп., що перевищує 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян: граничний термін сплати єдиного внеску у сумі 153954 грн. 10 коп., 21.02.2016р., а фактично сплачено 27.10.2016р. у сумі 3478 грн. 90 коп., 28.10.2016р. у сумі 80766 грн. 90 коп., 07.11.2016р. у сумі 1083 грн., 10.11.2016 р. у сумі 68625 грн. 30 коп., граничний термін сплати єдиного внеску у сумі 104575 грн. 85 коп., 21.03.2016 року, а фактично сплачено 10.11.2016р. у сумі 24616 грн. 35 коп., 23.11.2016р. у сумі 1212 грн. 95 коп., 25.11.2016р. у сумі 591 грн. 05 коп., 29.11.2016р. у сумі 78155 грн. 50 коп.
Незгода з постановою від 26.12.2016 року про накладення адміністративного стягнення стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
З приводу викладеного суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування" №2464-VІ від 08.07.2010 року платник єдиного внеску зобовʼязаний: подавати звітність та сплачувати єдиний внесок до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообовʼязкового державного соціального страхування.