ПОСТАНОВА
Іменем України
27 березня 2019 року
Київ
справа № 812/133/16
провадження № К/9901/28908/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання незаконним та скасування висновку, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року (суддя Смішлива Т.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року (судді Арабей Т.Г., Геращенко І.В., Гайдар О.В.),
І. Суть спору
1. У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі - Управління ПФУ), Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС України у Луганській області (далі - ДПІ), в якому просила:
1.1 визнати незаконним висновок ДПІ про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пʼятої статті 5 Закону України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII "Про очищення влади" (далі - Закон № 1682-VII), від 09 грудня 2015 року № 4111/12-09-17-02 в частині недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини пʼятої статті 5 Закону № 1682-VII, у декларації про майно, доходи, витрати і зобовʼязання фінансового характеру за 2014 рік;
1.2 визнати незаконним та скасувати наказ Управління ПФУ від 29 січня 2016 року № 5-ос про звільнення з роботи ОСОБА_1;
1.3 поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу обслуговування громадян Управління ПФУ;
1.4 стягнути з Управління ПФУ на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 30 січня 2015 року по 22 лютого 2016 року в сумі 5946,65 грн.
2. В обґрунтування позову зазначила, що підставою для прийняття наказу від 29 січня 2016 року № 5-ос слугував висновок ДПІ від 09 грудня 2015 року, за яким у декларації про майно, доходи та витрати і зобовʼязання фінансового характеру за 2014 рік встановлено недостовірність вказаних позивачем відомостей відомостей, визначених пунктом 2 частини пʼятої статті 5 Закону № 1682-VII.
3. Позивач твердить, що цей висновок вона отримала 09 грудня 015 року, а продовжувала працювати до 29 січня 2016 року, що є порушенням строку притягнення до відповідальності, встановленого частиною чотирнадцятою статті 5 Закону № 1682-VII. Окрім того, сам висновок є неправомірним, позаяк його складено без урахування усіх обставин, що мали значення під час перевірки достовірності задекларованих відомостей.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 з 27 листопада 2012 року призначена на тимчасову посаду провідного спеціаліста відділу обслуговування громадян Управління ПФУ за строковим договором на підставі наказу № 77 від 27 листопада 2012 року
5. Згодом дію трудового договору неодноразово продовжували, свідченням чого є записи у трудовій книжці.
6. 24 березня 2015 року ОСОБА_1 подала декларацію про майно, доходи, витрати і зобовʼязання фінансового характеру за 2014 рік, у якій в розділі ІІІ "Відомості про нерухоме майно, що перебуває у власності, в оренді чи іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним" у пункті 24 зазначила про квартиру загальною площею 35 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.
7. Управління ПФУ наказом № 60-ос від 17 червня 2015 року призначило перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою-четвертою статті 1 Закону № 1682-VII.
8. 08 липня 2015 року позивач подала заяву про надання згоди на проведення перевірки відповідно до Закону № 1682-VII.
9. За результатами перевірки складено висновок від 09 грудня 2015 року № 4111/12-09-17-02.
10. За цим висновком, позивач у декларації вказала достовірні відомості щодо майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682-VII, які відповідають наявній податковій інформації про її майно. Водночас, під час перевірки встановлено, що майна, набутого позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682-VII, не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані нею із законних джерел. У розділі ІІІ згаданої декларації зазначено квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яку придбано за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682-VII. Вартість задекларованої квартири не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані позивачем із законних джерел.
11. Суди попередніх інстанцій встановили, що для перевірки податковий орган отримав запит про перевірку, копії декларації про майно, доходи, витрати і зобовʼязання фінансового характеру за 2014 рік, а також копію трудової книжки, заяви позивача на проведення перевірки передбаченої Законом № 1682-VII,
12. Крім того, ДПІ надіслала запити про надання відомостей про позивача до Державної авіаційної служби України, Державного агентства земельних ресурсів України, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, УДАІ УМВС України у Луганській області.
13. У висновку ДПІ зазначено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо позивача, остання має право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1, яку придбано за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682-VII. Вартість квартири перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.
14. Між тим, у висновку відсутні відомості як про вартість придбання вказаної квартири, так і про суму отриманого позивачем доходу на час придбання квартири, а також про те, чи надавала ОСОБА_1 пояснення та документи під час перевірки.
15. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що згідно з нотаріально посвідченим договором купівлі - продажу квартири від 19 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, остання купила однокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1, житловою площею 35,00 кв.м, за 20600,00 грн.
16. Згідно з декларацією про майно, доходи, витрати і зобовʼязання фінансового характеру за 2012 рік ОСОБА_1 у 2012 році проживала та мала спільний побут та бюджет разом з чоловіком ОСОБА_5, донькою - ОСОБА_7. та батьками чоловіка - ОСОБА_6Г та ОСОБА_6
17. Дохід ОСОБА_1 у 2012 році склав 1698,00 грн., а дохід членів сімʼї декларанта - 61653,00 грн.
18. Суди попередніх інстанцій констатували, що пояснення позивача від 11 листопад 2015 року про те, що квартиру придбано за рахунок збережень її чоловіка та батьків ДПІ до уваги не взяла та не перевірила, відповідно не аналізувала цієї інформації у своєму висновку, який слугував підставою для звільнення.
19. Листом від 16 грудня 2015 року Управління ПФУ просило ДПІ провести додаткову перевірку для уточнення отриманої інформації щодо висновку стосовно ОСОБА_1
20. У відповідь на цей лист ДПІ листом від 28 грудня 2015року повідомило про відсутність підстав для проведення додаткової перевірки, оскільки не надано додаткової інформації, яка впливає на суть раніше надісланого висновку.
21. Відтак на підставі висновку ДПІ складено довідку від 09 грудня 2015 року про результати перевірки, передбаченої Законом № 1682-VII та прийнято наказ № 5-ос від 29 січня 2016 року, яким ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу обслуговування громадян Управління ПФУ з 29 січня 2016 року з підстав, передбачених Законом № 1682-VII та на підставі пункту 7-2 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
22. Луганський окружний адміністративний суд постановою від 16 березня 2016 року позов задовольнив.
23. Визнав протиправним та скасував висновок ДПІ № 4111/12-09-17-02 від 09 грудня 2015 року про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пʼятої статті 5 Закону № 1682-VII.
24. Визнав протиправним та скасував наказ Управління ПФУ № 5-ос від 29 січня 2016 року про звільнення ОСОБА_1
25. Поновив ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу обслуговування громадян Управління ПФУ з 01 лютого 2016 року.
26. Стягнув з Управління ПФУ на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу (з 01 лютого 2016 року по дату ухвалення судового рішення про поновлення на роботі) у сумі 7917,76 грн. з відрахуванням відповідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обовʼязковою у встановленому законом порядку.
27. Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 червня 2016 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.
28. Такі рішення суди мотивували тим, що перевірку щодо позивача провели поверхово, не дотримуючись принципів презумпції невинуватості та індивідуальної вини. До такого висновку суди спонукало, зокрема, те, що під час перевірки того, чи відповідає вартість набутого майна офіційним доходам декларанта не взято до уваги доходів членів сімʼї позивача, з якими вона проживала та вела спільний побут і про доходи яких теж вказала у декларації.
IV. Касаційне оскарження
29. У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові.
30. В обґрунтування касаційної скарги ДПІ зазначила, що висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм Закону № 1682-VII, є суперечливими і безпідставними.
31. Зокрема відповідач зауважив, що під час перевірки використовували тільки податкову інформацію щодо позивача і пояснення, які надала остання, не узгоджувалися з цією інформацією.
32. З приводу того, що згадану квартиру придбано у тому числі за рахунок коштів, отриманих в подарунок від батьків, ДПІ зазначила, що в такому разі позивач мала б сплатити податок з такого подарунку, однак відомостей про це немає.
33. ДПІ наголосила, що дослідження розміру та джерел доходу членів сімʼї та близьких родичів особи, щодо якої проводиться перевірка, законом не передбачено.
34. Позивач подала заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначила, що оскаржені судові рішення законні та обґрунтовані, підстав для їх скасування немає. Зокрема наголосила, що суди дійшли правильного висновку щодо повноти проведеної фіскальним органом перевірки та його висновків за її наслідками.