ПОСТАНОВА
Іменем України
27 березня 2019 року
Київ
справа № 465/3597/16-а
провадження № К/9901/22829/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Данилевич Н. А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Львові Департаменту патрульної поліції, інспектора роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у місті Львові Департаменту патрульної поліції Сташкевич А. М. про скасування постанови про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у місті Львові Департаменту патрульної поліції на постанову Франківського районного суду м. Львова від 15 квітня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Кузь В. Я., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Бруновської Н. В. (головуючий), Костіва М. В., Шавеля Р. М.
І. Суть спору:
1. У червні 2016 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом до Управління патрульної поліції у місті Львові Департаменту патрульної поліції (надалі також УПП), інспектора роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у місті Львові Департаменту патрульної поліції Сташкевич А. М. (надалі також Інспектор), у якому просила визнати протиправними дії Інспектора та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 18 травня 2016 року серії ПС2 № 996061, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частинами першою та третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП).
2. В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на відсутність факту порушення з її боку вимог Правил дорожнього руху. Зазначає, що у постанові не зафіксовано свідків, що підтверджували б обставини викладені у постанові, не зазначено найменування та показники технічних приладів, якими визначалось правопорушення.
3. Відповідач позов не визнав. У запереченні проти позову наполягав на безпідставності останнього та просив відмовити в його задоволенні з огляду на законність і обґрунтованість спірної постанови.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 28 травня 2016 року Інспектор склав постанову про адміністративне правопорушення серії ПС № 996061 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частинами першою та третьою статті 122 КУпАП і обрав адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень.
5. За змістом указаної постанови ОСОБА_1 18 травня 2016 року об 11 год. 46 хв., керуючи автомобілем марки Honda CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1, по вул. Городоцькій, 155 у м. Львові здійснила зупинку близько 30 метрів до зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушила підпункт 17.1 Правил дорожнього руху.
6. В аспекті предмету доказування суди також установили, що вказана постанова не містить посилання на жоден доказ вчинення позивачем згаданого адміністративного порушення (окрім фрагменту відео з нагрудного відео реєстратора працівника патрульної поліції), тоді як із оглянутого відео неможливо встановити, яким приладом та яким чином Інспектор виміряв відстань між місцем здійснення зупинки транспортного засобу та зупинки маршрутних транспортних засобів.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Франківський районний суд м. Львова постановою від 15 березня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, позов задовольнив частково: скасував постанову від 28 травня 2016 року серії ПС 2 № 996061 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою та частиною третьою статті 122 КУпАП.
8. Ухвалюючи такі рішення, суди виходили з недоведеності у спірних правовідносинах факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, констатувавши неможливість установити факт порушення з боку позивача Правил дорожнього руху з наданих доказів (відеозапису нагрудного знака).
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
9. УПП подало касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
10. У скарзі автор просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити рішення про відмову в позові.
V. Джерела права й акти їх застосування
11. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України "Про Національну поліцію".
13. Пунктом 8 частини першої статті 23 цього ж Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
14. За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.