1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



28 березня 2019 року

Київ

справа №826/24395/15

адміністративне провадження №К/9901/34658/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року (головуючий суддя Костюк Л.О., судді: Бужак Н.П., Троян Н.М.) у справі №826/24395/15 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, про визнання протиправним та скасування рішення, зобовʼязання вчинити певні дії,-



ВСТАНОВИВ:



У жовтні 2015 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач-1, Фонд) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі по тексту - відповідач-2, Уповноважена особа), в якому просила:



- визнати протиправними дії та скасувати наказ відповідача-2 №813 від 16 вересня 2015 року при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1 та визнання договору банківського вкладу від 04 лютого 2015 року №006-13550-040215 нікчемним;



- зобов`язати відповідача-2 включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за договором банківського вкладу від 04 лютого 2015 року №006-13550-040215 та надати додаткову інформацію щодо неї до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;



- зобов`язати відповідача-1 включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників та вчинити всі необхідні дії щодо здійснення відшкодування останній в межах гарантованої суми за вкладом від 04 лютого 2015 року №006-13550-040215 у ПАТ "Дельта Банк" за рахунок фонду гарантування вкладів фізичних осіб.



Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. в частині визнання нікчемним договору № 006-13550-040215 від 04 лютого 2015 року банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, оформлене наказом від 16 вересня 2015 року № 813 "Щодо заходів, повʼязаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" (із змінами згідно Наказу від 22 вересня 2015 року №836). Зобовʼязано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню відповідно до Договору № 006-13550-040215 від 04 лютого 2015 року банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.



Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2017 року скасовано. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що 04 лютого 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США № 006-13550-040215, відповідно до умов якого сума вкладу складає 12 000 доларів США; вклад залучається на строк із моменту зарахування Вкладу на рахунок, вказаний у пункті 1.6 цього Договору, та по 01 листопада 2015 року включно; процентна ставка на суму вкладу становить 5,5 процентів річних. У відповідності до пункту 1.6 Договору Банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1



Згідно з пунктом 1.10 Договору у разі закінчення строку залучення Вкладу, зазначеного в пункті 1.3 даного Договору, або в разі дострокового припинення дії цього Договору, Вклад виплачується шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися із використанням електронних платіжних засобів НОМЕР_2, відкритий на ім`я Вкладника в установі Банку.



04 лютого 2015 року між сторонами основного договору укладено додаткову угоду №1 до нього, відповідно до умов якої сторони домовилися викласти пункт 1.8 статті 1 Договору в наступній редакції: " 1.8. Зарахування Вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови пункту 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладання Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений".



Відповідно до копії платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності, № 45401039 від 04 лютого 2015 року на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 надійшли грошові кошти у розмірі 12 000 доларів США, призначення платежу: Переказ коштів від ОСОБА_4.



У відповідності до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.



Рішенням Виконавчої Дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08 квітня 2015 року № 71 внесено зміни до рішення № 51 від 02 березня 2015 року та запроваджено тимчасову адміністрацію строком на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року.



У відповідності до наданої суду копії Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 серпня 2015 року №147 строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" продовжено по 02 жовтня 2015 року включно та продовжено повноваження Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова В.В. до 02 жовтня 2015 року включно.



Крім того, за результатами перевірки правочинів за вкладними операціями в ПАТ "Дельта Банк" Уповноваженою особою Кадировим В.В. прийнято наказ від 16 вересня 2015 року №813 "Щодо заходів, повʼязаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" (із змінами, внесеними відповідно до Наказу № 836 від 22 вересня 2015 року), відповідно до якого застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, викладених у пункті 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", серед яких і Договір банківського вкладу (депозиту), укладений між позивачем та ПАТ "Дельта Банк".



Відповідно до постанови Правління Національного банку України 02 жовтня 2015 року №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року №181, "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Кадирову В.В. на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.



Позивач, вважаючи протиправними дії та наказ відповідача-2 від 16 вересня 2015 року № 813 із змінами в частині визнання нікчемним укладеного Договору банківського вкладу (депозиту), оскільки він суперечить вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушує її право на отримання гарантованої суми вкладу, звернулась до суду з даним адміністративним позовом.



Задовольняючи частково вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що законом не встановлено обмежень в частині походження коштів вкладу. При цьому суд відхилив посилання відповідача-2 на положення пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Дельта Банк", оскільки додатковою угодою №1 до договору банківського вкладу сторони домовились, що умови вказаного пункту Правил до відносин, що виникають на підставі цього договору, не застосовуються. Також суд вказав на те, що відповідачем-2 не було надано до суду текст постанови Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ, як і не надано доказів того, що позивач був ознайомлений із змістом вказаної постанови на момент укладення договору банківського вкладу. Вважаючи, що позивача протиправно не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, суд першої інстанції зауважив, що належним способом захисту порушених прав позивача буде саме зобовʼязання Уповноваженої особи подати стосовно ОСОБА_1, як вкладника додаткову інформацію до Фонду. Разом, з тим, позовні вимоги до Фонду заявлені позивачем передчасно, а тому задоволенню не підлягають.



Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що в даному випадку кредитором, який отримує відповідні переваги міг стати не позивач, а платник, який за допомогою здійснення платежів на користь позивача та подальшого отримання останнім відшкодування за рахунок гарантованої суми, міг би отримати в подальшому суму більшу, ніж гарантована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Наголошено на тому, що договір банківського вкладу укладено в період віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних.



Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2017 року.



В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що з урахуванням умов укладеної між сторонами додаткової угоди до спірного договору банківського вкладу, зарахування на депозитний рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи відповідає як Продукту Банку, так і вимогам чинного законодавства, а також Правилам банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Дельта Банк", а тому висновок про нікчемність правочину є безпідставним. Скаржник також вказує на те, що постанова Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ є банківською таємницею і позивачу не було відомо про її існування. Висновки Уповноваженої особи про нікчемність укладеного позивачем із банком договором банківського вкладу з підстав, визначених пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ґрунтуються на припущеннях.



Інші учасники справи право на подання відзиву на касаційну скаргу не скористались.



Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.



Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).



Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;



вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - субʼєктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.



Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.



Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.



Виконання зобовʼязань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобовʼязань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.



Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.



Згідно з пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.



Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її імʼя, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не повʼязують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.



Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.



Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.



Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.


................
Перейти до повного тексту