ПОСТАНОВА
Іменем України
28 березня 2019 року
Київ
справа №826/24664/15
адміністративне провадження №К/9901/37041/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2016 року (суддя Шулежко В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року (головуючий суддя Епель О.В., судді: Карпушова О.В., Кобаль М.І.) у справі №826/24664/15 за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, про визнання бездіяльності протиправною та зобовʼязання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2015 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб далі по тексту - відповідач-1, Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі по тексту - відповідач-2, Уповноважена особа), в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність відповідача-2 щодо невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
зобовʼязати відповідача-2 включити позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
зобовʼязати Фонд включити позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо невключення ОСОБА_3 до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобовʼязано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_3 як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкраший від Миколая" від 19 лютого 2015 року №001-29591-190215. Відповідно до вказаного договору банк відкриває вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1
Згідно довідки про наявність рахунків в банку від 05 жовтня 2015 року №05-3097395, виданої ПАТ "Дельта Банк", на рахунку позивача обліковується сума 6 826 доларів США згідно договору від 19 лютого 2015 року №001-29591-190215.
30 жовтня 2014 року правлінням НБУ було прийнято постанову № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних".
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 березня 2015 року прийнято рішення № 51 про запровадження з 03 березня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 03 березня 2015 року по 02 червня 2015 року.
В подальшому виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №71 від 08 квітня 2015 року про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно якого тимчасову адміністрацію запроваджено строком на шість місяців з 03 березня 2015 року до 02 вересня 2015 року включно.
Окрім того, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 року № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року №181 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк", призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Кадирову В.В. на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
На адресу позивача надійшло повідомлення №8821/2491 від 23 вересня 2015 року про нікчемність правочину, згідно з яким ПАТ "Дельта Банк" повідомило позивача про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 19 лютого 2015 року №001-29591-190215.
Дізнавшись про відсутність позивача в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду, ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, що умови укладеного позивачем з банком договору банківського вкладу не містить жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Чинне законодавство не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу. Також вказано на те, що постанова Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних" є банківською таємницею, про її існування позивачу не могло бути відомо. При цьому законодавство не встановлює заборони для банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки, зараховувати кошти на рахунок. Вирішуючи питання щодо належного захисту порушених прав, суд першої інстанції дійшов висновку, що порушені права позивача мають бути поновлені саме шляхом зобовʼязання Уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію про позивача як вкладника. Разом з тим, суд вказав на передчасність заявлених до відповідача-1 позовних вимог, з огляду на що в задоволенні останніх слід відмовити.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В.В. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що укладений позивачем із банком правочин є нікчемним у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", яка була доведена до відома керівників структурних підрозділів банку 15 січня 2015 року. Також наголошено на тому, що укладення позивачем із банком договору банківського вкладу було здійснено всупереч приписам Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням Ради директорів АТ "Дельта Банк" згідно протоколу № 14 від 20 березня 2013 року.
У поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Наголошено на тому, що посилання відповідача-2 на надання позивачу чи іншим кредиторам внаслідок укладення спірного договору банківського вкладу переваг (пільг), не передбачених діючим законодавством чи внутрішніми документами банку, є безпідставними та носять характер припущень. Позивач також вказує на те, що йому нічого не було відомо про існування постанови Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних".
Заперечення на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходили.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - субʼєктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобовʼязань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобовʼязань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.