1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



28 березня 2019 року

Київ

справа №810/4626/13-а

адміністративне провадження №К/9901/5575/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу

Броварської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

на постанову

Київського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року (суддя: А.І. Балаклицький)

та ухвалу

Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року (колегія у складі суддів: В.О. Аліменко, Н.В. Безименна, М.І. Кобаль)

у справі

810/4626/13-а

за позовом

Приватного підприємства "Випробувальний Центр Тест"

до

Броварської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про

визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:



Приватне підприємство "Випробувальний Центр Тест" (далі - ПП "Випробувальний Центр Тест") звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 29 квітня 2013 року №0002082203 та №0002092203.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки, викладені в акті перевірки, є протиправними, оскільки реальність виконання господарських операцій зі спірним контрагентом підтверджується оформленими належним чином первинними документами. Окрім того, платник податку не може нести відповідальності за несумлінне ставлення свого контрагента до виконання ним податкових зобовʼязань чи неспроможності податкових органів якісно та своєчасно виконувати свої обовʼязки по перевірках.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Броварської обʼєднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 29 квітня 2013 року №0002082203 та №0002092203.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з недоведеності податковим органом фіктивності чи то безтоварності господарських операцій, не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція відповідача про нікчемність правочинів ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтвердженні належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування. Крім іншого, судами відзначено, що протокол допиту свідка, засновника контрагента платника податків, не підтверджений вироком не є імперативною ознакою протиправності діяльності такого субʼєкта господарювання та не може розцінюватись як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних таким субʼєктом.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також неповне дослідження всіх фактичних обставин справи, що спричинило прийняття неправильного рішення, зокрема не надано належної оцінки протоколу допиту гр. ОСОБА_3, який згідно установчих документів є одноосібним засновником та керівником ТОВ "Спецекстпертгруп", щодо його непричетності до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Спецекстпертгруп".

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами податкової інспекції на підставі наказу від 29 березня 2013 року №343, направлення від 02 квітня 2013 року №309, згідно з пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Випробувальний Центр Тест" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Спецекстпертгруп" за період з 30 серпня 2011 року по 31 січня 2013 року, за результатами якої складено акт від 15 квітня 2013 року №344/22-5/34837918, яким зафіксовано порушення позивачем наступних вимог податкового законодавства, зокрема:

згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону правочини між ПП "Випробувальний Центр Тест" та ТОВ "Спецекстпертгруп" на загальну суму 1549000 грн., у т. ч. ПДВ - 258166,71 грн.;

пп.1.2 п. 1, пп.2.1, пп.2.4, пп.2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704;

п. 8 розділу 3 Порядку про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25 січня 2011 року №41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16 лютого 2011 року за №197/18935, ПП "Випробувальний Центр Тест" невірно визначено суму податкового зобовʼязання;

п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, позивачем занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 258167,00 грн.;

п. 44.1 ст. 44, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, позивачем занижено податок на прибуток підприємств, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у сумі 250950,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки від 15 квітня 2013 року №344/22-5/34837918 податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 29 квітня 2013 року:

0002082203, яким позивачу збільшено суму грошового зобовʼязання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 322709 грн., з яких: 258167 грн. - за основним платежем; 64542 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

0002092203, яким позивачу збільшено суму грошового зобовʼязання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 313688 грн., з яких: 250950 грн. - за основним платежем; 62738 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Внаслідок оскарження прийнятих відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, їх залишено без змін.

Судами також встановлено, що на підтвердження здійснення господарських операцій позивачем було надано належним чином засвідчені копії податкових накладних, отриманих від ТОВ "Спецекстпертгруп", а також належним чином засвідчені копії договорів, актів здачі-прийняття робіт, заявки на виконання робіт, рахунки-фактури, службові записки, журналів технічного обслуговування устаткувань, які були проаналізовані судами попередніх інстанцій та встановлено, що вони повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які предʼявляються п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Вирішуючи спір по суті, попередні судові інстанції дійшли висновку, що податковий орган не мав правових підстав, визначених пп. 781.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, оскільки як вбачається з наказу податкової інспекції від 29 березня 2013 року №343 та направлення на проведення перевірки від 02 квітня 2013 року №309, податковий орган не зазначив в них жодного судового рішення та/або постанови слідчого, прокурора, що стали підставою для проведення перевірки ПП "Випробувальний Центр Тест".


................
Перейти до повного тексту