ПОСТАНОВА
Іменем України
29 березня 2019 року
Київ
справа №820/1893/17
адміністративне провадження №К/9901/188/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року (головуючий суддя Бідонько А.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року (головуючий суддя Григоров А.М., судді - Тацій Л.В., Подобайло З.Г.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Холодногірському районі м. Харкова про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Холодногірському районі міста Харкова, в якому просила: визнати протиправним та скасувати наказ Управління Пенсійного фонду України у Холодногірському районі міста Харкова від 29 березня 2017 року № 21-06 про звільнення ОСОБА_2 з посади заступника начальника Управління Пенсійного фонду України у Холодногірському районі міста Харкова, у звʼязку з реорганізацією, пункт 4 частини першої статті 83 та пункт 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу"; поновити позивача з 30 березня 2017 року на посаді заступника начальника Управління Пенсійного фонду України у Холодногірському районі міста Харкова; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 березня 2017 року по день ухвалення судового рішення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції; далі - КАС України), у звʼязку з повторним неприбуттям позивача у судове засідання без поважних причин.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просила рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідач скористався своїм правом та надіслав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у звʼязку з чим просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.
Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що позивач належним чином повідомлена не прибула у судові засідання, призначені на 29 травня 2017 року та 12 червня 2017 року, причини неприбуття суду не повідомила, а також заяви про розгляд справи за її відсутності не надала.
Зазначена позиція підтримана Харківським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.
Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій і вважає їх такими, що зроблені з дотриманням норм процесуального права.
Відповідно до статті 33 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обовʼязковою. Судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), курʼєром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації. Повідомлення шляхом надсилання тексту повістки здійснюється за тими самими правилами, що і повідомлення шляхом надсилання повістки, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Вручення повістки за правилами статті 35 КАС України здійснюється під розписку. Особа, яка вручає повістку, зобовʼязана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.
Частиною одинадцятою статті 35 КАС передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалами Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року відкрито провадження у адміністративній справі №820/1893/17 та призначено її розгляд на 29 травня 2017 року.
Харківський окружний адміністративний суд 13 травня 2017 року рекомендованим листом з позначкою "судова повістка" направив позивачу за вказаною нею адресою для листування ухвали від 12 травня 2017 року про відкриття провадження та про виклик у судове засідання на 29 травня 2017 року на 11.00 год.
22 травня 2017 року це відправлення повернуто відділенням поштового звʼязку до суду з відміткою "через не запит".
У звʼязку із неявкою позивача у судове засідання 29 травня 2017 року, згідно Журналу судового засідання від 29 травня 2017 року розгляд справи відкладено на 12 червня 2017 року на 10.00 год.
Харківський окружний адміністративний суд 30 травня 2017 року рекомендованим листом з позначкою "судова повістка" направив позивачу повістку про виклик у судове засідання на 12 червня 2017 року на 10.00 год.
7 червня 2017 року це відправлення повернуто відділенням поштового звʼязку до суду з відміткою "через не запит".
12 червня 2017 року ОСОБА_2 у судове засідання не зʼявилася, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Тобто, з викладеного вбачається, що поштові відправлення про виклик у судові засідання не вручено ОСОБА_2 з причин, незалежних від суду, який у встановленому процесуальним законом порядку вчинив необхідні дії, спрямовані на повідомлення учасників процесу про дату, час і місце розгляду справи, адже отримання рекомендованих листів адресатом є поза межами судового контролю. Обовʼязок суду "повідомити" полягає в тому, щоб інформувати учасника про судове засідання, а не забезпечити його участь.