ПОСТАНОВА
Іменем України
28 березня 2019 року
Київ
справа №809/86/16
адміністративне провадження №К/9901/44217/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року (суддя Остапʼюк С.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року (головуючий суддя Качмар В.Я., судді: Гінда О.М., Рибачук А.І.) у справі №809/86/16 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, про визнання протиправним та скасування рішення, зобовʼязання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2016 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі по тексту - відповідач, Уповноважена особа), в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у євро від 18 лютого 2015 року №008-08511-180215, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк";
зобовʼязати відповідача надати Фонду додаткову інформацію про зміну розміру належної ОСОБА_2, як вкладнику, суми відшкодування за рахунок Фонду, включивши до неї суму коштів відшкодування за Договором.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" "Щодо заходів, повʼязаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" за №813 від 16 вересня 2015 року в частині застосування наслідків нікчемності Договору банківського вкладу (депозиту) за №008-08511-180215 укладеного 18 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ "Дельта Банк". Зобовʼязано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу від 18 лютого 2015 року за № 008-08511-180215, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ "Дельта Банк".
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2 укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" за №008-08511-180215 від 18 лютого 2015 року у євро (а.с.11). За умовами пункту 1.6 договору банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1. У відповідності до пунктів 1.2, 1.3 зазначеного договору сума вкладу складає 6 000 євро, який залучається банком на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в пункті 1.6 цього Договору, та до 04 березня 2015 року включно (а.с.11).
Крім того, 18 лютого 2015 року сторонами згаданого Договору також було укладено додаткову угоду № 1 до договору №008-08511-180215 від 18 лютого 2015 року банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у євро, якою внесено зміни до пункту 1.8 Договору, що визначає порядок зарахування вкладу на рахунок вкладника (а.с.10).
На виконання умов договору та додаткової угоди до нього, 18 лютого 2015 року банком зараховано, шляхом перерахування згідно платіжного доручення №46063934 від 18 лютого 2015 року з відкритого в цій же банківській установі поточного рахунку ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 6 000 євро, що становлять суму вкладу, на вкладний (депозитний) рахунок ОСОБА_2 Банк прийняв у тимчасове строкове користування суму вкладу ОСОБА_2 на строк до 04 березня 2015 року включно та зобовʼязувався сплачувати проценти за його користування (а.с.15).
На підставі постанови Правління Національного банку України за №150 від 02 березня 2015 року "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонду) прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року до 02 червня 2015 року включно запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" - Кадирова В.В. (а.с.72-73, 74).
Рішенням виконавчої дирекції Фонду №71 від 08 квітня 2015 року внесено зміни до рішення №51 від 02 березня 2015 року та продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" на шість місяців, з 03 березня 2015 року до 02 вересня 2015 року включно, а згідно рішення №147 від 03 серпня 2015 року - до 02 жовтня 2015 року включно (а.с.75, 76).
Згідно постанови Правління Національного банку України за №664 від 02 жовтня 2015 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення за №181 від 02 жовтня 2015 року "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. на два роки, з з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно (а.с.78).
08 липня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із запитом, згідно якого просила вказати причину не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ"Дельта Банк", розміщених на поточному рахунку НОМЕР_1 за умовами Договору банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" за №008-08511-180215 від 18 лютого 2015 року у євро, за рахунок Фонду (а.с.8).
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб листом від 27 серпня 2015 року №21-036-29667/15 повідомив позивача про те, що у звʼязку із віднесенням ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк". На даний час уповноважена особа Фонду на здійснення тимчасової адміністрації АТ "Дельта Банк" здійснює перевірку правових підстав розміщення вкладів у банку (а.с.14).
23 вересня 2015 року відповідач листом за №8821/3270 повідомив позивача про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) №008-08511-180215 від 18 лютого 2015 року згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та про наслідки нікчемних правочинів (а.с.9).
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, що умови укладеного позивачем з банком договору банківського вкладу не містить жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Суд звернув увагу на те, що умовами договору від 18 лютого 2015 року та додаткової угоди №1 до договору від 18 лютого 2015 року не визначено застережень щодо неможливості зарахування грошових коштів на рахунок позивача від іншої особи. При цьому умовами додаткової угоди №1 передбачено не застосування до даних правовідносин пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Дельта Банк". Також вказано на те, що постанова Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних" не може бути поширена на спірні правовідносини, оскільки стосується виключно діяльності банку та його працівників, а не вкладників чи інших осіб.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В.В. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що укладений позивачем із банком правочин є нікчемним у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", яка була доведена до відома керівників структурних підрозділів банку 15 січня 2015 року. Також наголошено на тому, що укладення позивачем із банком договору банківського вкладу було здійснено всупереч положенням Інструкції №492, оскільки відповідно до пункту 10.17 останньої фізична особа може відкрити вкладний (депозитний) рахунок на рахунок третьої особи шляхом укладення договору банківського вкладу. Втім, ОСОБА_3, який перерахував кошти на депозитний рахунок договір банківського вкладу на користь позивача з банком не укладав, а тому зарахування коштів на рахунок відбулось всупереч приписам чинного законодавства. Крім того, скаржник вказав на здійснення перерахування коштів всупереч положення постанови Правління НБУ від 16 вересня 2013 року №365
У поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Наголошено на тому, що відповідач, посилаючись на порушення при укладенні договору банківського вкладу пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Дельта Банк" наводить положення останнього лише частково, в той час, як у чинній редакції пункт 5.11 вказаних Правил допускає зарахування коштів на вкладний (депозитний) рахунок від іншої фізичної особи у випадках, передбачених нормами діючого законодавства України та/або Продуктами Банку. Так, між позивачем та банком укладено додаткову угоду №1 до договору банківського вкладу, в якій прямо передбачено можливість такого зарахування, а тому в даному випадку застосуванню підлягають саме положення додаткової угоди, що також узгоджується із приписами пункту 2.7 Правил. Посилання відповідача на надання позивачу чи іншим кредиторам внаслідок укладення спірного договору банківського вкладу переваг (пільг), не передбачених діючим законодавством чи внутрішніми документами банку, є безпідставними та носять характер припущень. Позивач також вказує на те, що йому нічого не було відомо про існування постанови Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних".
Заперечення на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходили.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - субʼєктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобовʼязань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобовʼязань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її імʼя, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не повʼязують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.