ПОСТАНОВА
Іменем України
28 березня 2019 року
Київ
справа №802/1460/16-а
адміністративне провадження №К/9901/35361/18
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області від 29 червня 2016 року № 134511-13, яким позивачу визначено суму податкового зобовʼязання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000 грн.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятого рішення, оскільки застосування контролюючим органом положень ст. 267 Податкового кодексу України, з урахуванням внесених Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII змін, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року (суддя М.П. Альчук), позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вінницької обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області № 134511-13 від 29 червня 2016 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що застосування контролюючим органом положень Податкового кодексу України з урахуванням внесених Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" змін та рішення з метою оподаткування транспортним податком, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким у задоволені позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволені позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що середньоринкова вартість автомобіля позивача більша, від встановленого пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України граничного розміру середньоринкової вартості автомобілів.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його позову.
Відзив або заперечення на вказану касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи й правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 є власником легкового автомобіля марки BMW модель X6 із обʼємом двигуна 2979 куб. см, державний номерний знак НОМЕР_1, 2015 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2.
На підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 29 червня 2016 року № 134511-13, яким позивачу визначено суму податкового зобовʼязання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25000 грн.
Разом з тим, касаційний суд вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного зʼясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.
Так, згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції Закону від 24.12.2015 № 909-VIII) обʼєктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пʼяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону № 909-VIII визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Враховуючи те, що Законом № 909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, тому з 01 січня 2016 року платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше пʼяти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.
Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн. (стаття 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік"). Отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 складали 1033500 грн.
Таким чином, обʼєктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн. та з року випуску яких минуло не більше пʼяти років (включно).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, обʼєму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).