ПОСТАНОВА
Іменем України
28 березня 2019 року
Київ
справа №808/2838/15
адміністративне провадження №К/9901/3203/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ "Агроінвест" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року (головуючий суддя Круговий О.О., судді: Уханенко С.А., Богданенко І.Ю.) у справі №808/2838/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ "Агроінвест" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Златобанк" Славінського Валерія Івановича, треті особи - ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство "Златобанк", про визнання протиправними дій та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
У травні 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ "Агроінвест" (далі по тексту - позивач, ТОВ "СТ "Агроінвест") звернулось до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Златобанк" Славінського Валерія Івановича (далі по тексту - відповідач, Уповноважена особа), в якому просило:
- визнати дії відповідача щодо визнання нікчемним Договору про виконання зобовʼязання третьою особою від 12 лютого 2015 року, укладеного між ПАТ "Златобанк" та ОСОБА_2 протиправними;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 22 квітня 2015 року щодо визнання нікчемним Договору про виконання зобовʼязання третьою особою від 12 лютого 2015 року, укладеного між ПАТ "Златобанк" та ОСОБА_2
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Златобанк" Славінського В.І. щодо визнання нікчемним договору про виконання зобовʼязання третьою особою від 12 лютого 2015 року, укладеного між ПАТ "Златобанк" та ОСОБА_2 протиправними. Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Златобанк" Славінського В.І. від 22 квітня 2015 року щодо визнання нікчемним договору про виконання зобовʼязання третьою особою від 12 лютого 2015 року, укладеного між ПАТ "Златобанк" та ОСОБА_2
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Златобанк" Славінського В.І. задоволено. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року у справі №808/2838/15 скасовано та прийнято нову. В задоволенні позовних вимог ТОВ "СТ Агроінвест" відмовлено.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що 11 листопада 2013 року між ТОВ "СТ Агроінвест" та ПАТ "Златобанк" було укладено кредитний договір № 293/2/13-КL, за умовами якого останній надав позивачу кредит, а позивач зобовʼязався в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього кредитного договору.
Відповідно до пункту 1.3. Кредитного договору максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 16000000,00 грн. кінцева дата повернення кредиту - не пізніше 10 листопада 2014 року включно.
10 листопада 2014 року між ТОВ "СТ Агроінвест" та ПАТ "Златобанк" було укладено договір №3 про внесення змін до Кредитного договору № 293/2/13-КL від 11 листопада 2013 року, відповідно до якого максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 16000000,00 грн. Кінцева дата повернення кредиту - не пізніше 09 листопада 2015 року включно.
12 лютого 2015 року між ПАТ "Златобанк" та ОСОБА_2 було укладено Договір про виконання зобовʼязання третьою особою, за умовами якого ОСОБА_2 (новий боржник) здійснює виконання зобовʼязань позивача за кредитним договором № 293/2/13-КL від 11 листопада 2013 року, а банк надає свою згоду на виконання новим боржником зобовʼязань за первісного боржника - позивача за вказаним кредитним договором в сумі 16130191,79 грн.
Згідно пункту 1.2. вказаного договору від 12 лютого 2015 року сторони домовились, що новий боржник зобовʼязаний виконати зобовʼязання за Кредитним договором, спрямувавши зазначені грошові кошти на погашення заборгованості перед третьою особою ПАТ "Златобанк" за Кредитним договором.
Відповідно до підпункту 2.5.1. пункту 2.5. вказаного договору ПАТ "Златобанк" зобовʼязаний прийняти від нового боржника грошові кошти в рахунок виконання зобовʼязань за первісного боржника позивача за Кредитним договором.
За приписами пункту 3.1. Договору про виконання зобовʼязання третьою особою визначається, що згідно статті 1071 ЦК України, статті 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ОСОБА_2 надає право та доручає ПАТ "Златобанк" здійснювати договірне списання коштів з вкладних (депозитних) рахунків ОСОБА_2 НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, в АТ "Златобанк" для виконання за цим договором по сплаті грошових коштів.
Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. зазначеного договору вказано, що включенням в договір цього пункту ОСОБА_2 надає ПАБ "Златобанк" право на договірне списання. Таке право може бути реалізоване ПАБ "Златобанк" за умови настання строку виконання зобовʼязань ОСОБА_2 за цим Договором і в сумі, яка дорівнює сумі зобовʼязань, строк виконання яких настав (а у випадку недостатності коштів на рахунку для повного виконання зобовʼязань нового боржника за цим Договором - в наявній (доступній) сумі).
Постановою Правління Національного банку України (далі НБУ) № 577/БТ від 04 грудня 2014 року ПАТ "Златобанк" віднесено до категорії проблемних.
Постановою Правління НБУ № 105 від 13 лютого 2015 року ПАТ "Златобанк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 30 від 13 лютого 2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ "Златобанк" з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на 3 місяці з 14 лютого 2015 року по 13 травня 2015 року включно.
22 квітня 2015 року відповідачем на адресу позивача було направлено повідомлення № 1389 про нікчемність договору про виконання зобовʼязання третьою особою від 12 лютого 2015 року, укладеного між третьою особою ПАТ "Златобанк" та ОСОБА_2
Листом-вимогою від 27 квітня 2015 року № 1464 відповідач повідомив позивача про те, що з огляду на нікчемність договору про виконання зобовʼязання третьою особою від 12 лютого 2015 року, зобовʼязання за кредитним договором № 293/2/13-КL від 11 листопада 2013 року є чинними. Крім цього, відповідач вимагав погашення заборгованості за вказаним Кредитним договором.
Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача про нікчемність договору про виконання зобовʼязання третьою особою від 12 лютого 2015 року, укладеного між ПАТ "Златобанк" та ОСОБА_2 є предметом спору переданого на вирішення суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час прийняття рішення про нікчемність договору відповідач фактично не мав достатньо підстав вважати зазначену угоду нікчемною, а доводи відповідача, на думку суду, носять характер припущень та не свідчать про наявність визначеного Законом наміру сторін на укладення нікчемного правочину.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд вказав на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування обставин для встановлення строку виконання третьою особою грошового зобовʼязання саме 12 лютого 2015 року замість 09 листопада 2015 року, як це було вказано в кредитному договорі та дострокового погашення кредиту за рахунок вкладу третьої особи - виконавця зобовʼязання, а тому Уповноваженою особою Фонду вірно зазначено про наявність ознак нікчемності Договору. При цьому суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що фактично виконання кредитного договору відбулося шляхом перерахування в рахунок отриманого кредиту безготівкових коштів з поточного рахунку, чим було зменшено розмір отриманого кредиту за рахунок вкладів особи в системі банку. Більш того, з часу визнання ПАТ "Златобанк" проблемним, у банку фактично було відсутнє право на прийняття погашення кредитного договору в іншій, аніж в готівковій формі. Крім того, суд вказав на те, що укладення та реалізація договору про виконання зобовʼязання третьою особою від 12 лютого 2015 року, створили умови, за яких ОСОБА_2 отримав перевагу серед інших кредиторів банку на підставах, не передбачених Законом або банківськими правилами. В той же час, можливість виконання зобовʼязань банку перед іншими кредиторами зменшилась, оскільки на 16 130 191, 79 грн. зменшено право банку вимагати повернення кредитних коштів в грошовій формі, як це передбачено Постановою Правління НБУ №777/БТ.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ "СТ "Агроінвест" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року і залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі розгляду справи, не надав будь-якої правової оцінки підставам визнання договору про виконання зобовʼязань третьою особою від 12 лютого 2015 року нікчемним, на які послався відповідач у повідомленні від 22 квітня 2015 року. Наголошено на протиправному незастосуванні до даних правовідносин належних норм матеріального права, а саме підпункту 9 пункту 6 постанови НБУ від 01 грудня 2014 року №758 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України". Вказано на те, що договір про виконання зобовʼязань від 12 лютого 2015 року було укладено і виконано ОСОБА_2 ще до введення у банку тимчасової адміністрації. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносин положення постанови НБУ №758 від 01 грудня 2015 року, оскільки будь-якого зняття суми депозиту ОСОБА_2 через касу банку не здійснювалось, а було зарахування наявних коштів в рахунок погашення боргу, що виник у ОСОБА_2 перед ПАТ "Златобанк" на підставі договору від 12 лютого 2015 року. Апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо неможливості дострокового погашення кредитного договору, оскільки підпункт 3.3.1 пункту 3.3 останнього передбачає право позичальника на здійснення повного чи часткового повернення отриманих кредитних коштів в межах строку, встановленого пунктом 1.4 кредитного договору.
У поданих запереченнях на касаційну скаргу Уповноважена особа просила залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін. Зазначено, що посилання скаржника на вихід судом апеляційної інстанції за межі позовних вимог є безпідставними. Наголошено на тому, що при визнанні нікчемним спірного правочину відповідач діяв у повній відповідності до положень статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". При цьому повідомлення №1389 про визнання правочину нікчемним, по суті, є лише засобом інформування позивача про прийняте рішення. Уповноважена особа також вказує на те, що переваги, отримані ОСОБА_2 перед іншими кредиторами банку полягають в тому, що останній маючи депозит, отримав всю його суму одноразово, що є недопустимим для усіх клієнтів банку відповідно до підпункту 9 пункту 6 постанови НБУ від 01 грудня 2014 року №758 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України". Крім того, відповідач наголосив на тому, що позивач не є навіть стороною договору від 12 лютого 2015 року, який був укладений між ОСОБА_2 та ПАТ "Златобанк".
Після початку розгляду справи Вищим адміністративним судом України 20 жовтня 2016 року ТОВ "СТ Агроінвест" було подано заяву про відкликання касаційної скарги на підставі статті 218 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України (в чинній редакції) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За приписами частини третьої статті 337 КАС України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження.