ПОСТАНОВА
Іменем України
28 березня 2019 року
Київ
справа №826/11027/16
адміністративне провадження №К/9901/34646/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2017 року (суддя Качур І.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року (головуючий суддя Кузьменко В.В., судді: Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі №826/11027/16 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, про визнання протиправним та скасування рішення, зобовʼязання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
У липні 2016 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі по тексту - відповідач, Уповноважена особа), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене наказом від 16 вересня 2015 року №813 в частині визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) №003-06503-200115 від 20 січня 2015 року, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2;
- зобов`язати відповідача сформувати і надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у вигляді додаткової інформації про вкладників стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування, у який включити ОСОБА_2 з метою отримання нею суми відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) №003-06503-200115 від 20 січня 2015 року;
- зобов`язати відповідача у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили подати суду звіт про його виконання.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. в частині визнання нікчемним договору №003-06503-200115 від 20 січня 2015 року банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2 та застосування до нього наслідків нікчемності правочину, оформлене наказом від 16 вересня 2015 року № 813 "Щодо заходів, повʼязаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" (із змінами згідно наказу від 22 вересня 2015 року №836). Зобовʼязано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до Договору № 003-06503-200115 від 20 січня 2015 року банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США в межах гарантованої суми відшкодування. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що 20 січня 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2 укладено договір № 003-06503-200115 банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США, відповідно до умов якого сума вкладу складає 10 000,00 доларів США; вклад залучається на строк із моменту зарахування Вкладу на рахунок, вказаний у пункті 1.6 цього Договору, та по 19 лютого 2015 року включно; процентна ставка на суму вкладу становить 5,5 процентів річних. У відповідності до пункту 1.6 Договору Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №26301112894096.
Згідно з пунктом 1.10. Договору у разі закінчення строку залучення Вкладу, зазначеного в пункті 1.3. даного Договору, або в разі дострокового припинення дії цього Договору Вклад виплачується шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись із використанням електронних платіжних засобів НОМЕР_1, відкритий на ім`я Вкладника в установі Банку.
Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності № 44609260 від 20 січня 2015 року, на депозитний рахунок ОСОБА_2 надійшли грошові кошти у розмірі 10 000,00 доларів США, призначення платежу: Переказ коштів від ОСОБА_4.
У відповідності до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.
Рішенням Виконавчої Дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08 квітня 2015 року № 71 внесено зміни до рішення № 51 від 02 березня 2015 року та запроваджено тимчасову адміністрацію строком на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року.
Листом №05-3013707 від 23 червня 2015 року позивача повідомлено про те, що за рахунками, відкритими на її ім`я в установі Банку, операції щодо виплат тимчасово обмежені на час здійснення тимчасової адміністрації.
Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 серпня 2015 року №147 строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" продовжено по 02 жовтня 2015 року включно та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова В.В. на відповідний строк.
За результатами перевірки правочинів за вкладними операціями в ПАТ "Дельта Банк" відповідачем прийнято наказ від 16 вересня 2015 року №813 "Щодо заходів, повʼязаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" (із змінами, внесеними відповідно до Наказу № 836 від 22 вересня 2015 року), відповідно до якого застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, викладених у пункті 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", серед яких і договір банківського вкладу (депозиту), укладений між позивачем та ПАТ "Дельта Банк".
Відповідно до постанови Правління Національного банку України 02 жовтня 2015 року №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року №181, "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Кадирову В.В. на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
На офіційному сайті Фонду розміщеного оголошення, про те, що Фонд розпочне виплати вкладникам ПАТ "Дельта Банк" за Загальним реєстром (не залежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08 жовтня 2015 року.
Відповідно до наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. №15 від 05 жовтня 2015 року на час ліквідації ПАТ "Дельта Банк" обмежено операції щодо виплати коштів вкладникам за рахунками, перелік яких визначений у Додатку №1 до цього Наказу на підставі Протоколу засідання комісії з перевірки вкладів від 22 вересня 2015 року. Серед рахунків, визначений у Додатку №1, також є рахунок Позивача.
Листом від 27 січня 2016 року №05-3228795 ОСОБА_2 повідомлено, що за результатами проведеної перевірки на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, договір №003-06503-200115 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2015 року, що був укладений між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" віднесено до нікчемних нікчемним відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому інформацію щодо договору не включено до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Позивач, вважаючи протиправним наказ відповідача від 16 вересня 2015 року № 813 із змінами в частині визнання нікчемним укладеного Договору банківського вкладу (депозиту), оскільки він суперечить вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушує її право на отримання гарантованої суми вкладу, звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, що надходження коштів на рахунок позивача від іншої особи не може свідчити про нікчемність відповідного договору банківського вкладу. При цьому законом не встановлено обмежень в частині походження вкладу. Судом зауважено, що кошти на рахунок позивача надійшли до запровадження у банку тимчасової адміністрації. З приводу укладення договору банківського вкладу в період дії постанови Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних" суд вказав на те, що відповідачем не надано до суду тексту вказаної постанови, як і не надано доказів ознайомлення позивача з її змістом.
Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, апеляційний суд додатково вказав на те, що відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів надання банком при укладенні договору вкладу додаткових пільг (переваг) позивачу чи іншому кредитору
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В.В. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що укладений позивачем із банком правочин є нікчемним у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", яка була доведена до відома керівників структурних підрозділів банку 15 січня 2015 року. Також наголошено на тому, що укладення позивачем із банком договору банківського вкладу було здійснено всупереч приписам Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням Ради директорів АТ "Дельта Банк" згідно протоколу № 14 від 20 березня 2013 року.
У поданому відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Наголошено на тому, що договір банківського вкладу №003-06503-200115 від 20 січня 2015 року є типовим і не передбачає платіж чи передачу банком іншого майна з метою надання окремим кредиторам пільг (переваг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Зарахування коштів на депозитний рахунок від третьої особи не тільки не суперечило приписам діючого на той час законодавства, а й прямо дозволено статтею 1062 ЦК України, пунктом 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року №492. Також позивач вказує на те, що чинні нормативно-правові акти не встановлюють заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти. При цьому постанова Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ є банківською таємницею, а тому позивач не міг знати про її існування.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - субʼєктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобовʼязань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобовʼязань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її імʼя, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не повʼязують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.