ПОСТАНОВА
Іменем України
28 березня 2019 року
Київ
справа №806/431/16
адміністративне провадження №К/9901/12613/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2016 року (головуючий суддя - Шевчук С.М.) у справі за позовом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2016 року Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області) до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року адміністративний позов залишено без руху, у звʼязку із несплатою судового збору.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Не погодившись з ухваленим у справі рішенням суду першої інстанції від 30 березня 2016 року позивач звернувся з апеляційною скаргою до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 квітня 2016 року залишив вказану апеляційну скаргу без руху, у звʼязку з її невідповідністю вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали; далі - КАС України) щодо надання документу про сплату судового збору, та встановив строк до 28 квітня 2016 року для усунення вказаних недоліків.
У межах встановленого судом строку ГУ Держгеокадастру у Житомирській області подало до суду апеляційної інстанції клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтувало неможливістю сплати судового збору, у звʼязку із відсутністю належного бюджетного фінансування.
Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 травня 2016 року у задоволенні вказаного клопотання відмовив, апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області повернув, оскільки скаржник не виконав вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Не погоджуючись з ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2016 року ГУ Держгеокадастру у Житомирській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції не було враховано фінансового становища позивача. При цьому, ГУ Держгеокадастру у Житомирській області зазначає, що несвоєчасне надходження бюджетних асигнувань на сплату судового збору не є його виною, а тому скаржник має право на звільнення від сплати судового збору, відповідно до статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI). Скаржник, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини зазначив, що застосування процесуальних обмежень судом апеляційної інстанції не є обʼєктивним та виправданим, порушує принцип верховенства права та позбавляє позивача права на оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.
Суд апеляційної інстанції повертаючи апеляційну скаргу, виходив з того, що скаржником у встановлений в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху строк не усунуто недоліки апеляційної скарги, а тому наявні підстави для її повернення відповідно до частини третьої статті 189 КАС України.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із вказаними висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до частини шостої статті 187 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Частиною третьою статті 189 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.