ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 924/154/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Хоменко І.М.,
учасники справи:
позивач - Славутська міська рада,
представники позивача -Сукова Т.В. (довіреність від 21.12.2017 № 04-31/1676), Гедзюк В.В. (довіреність від 28.08.2017 № 04-31/1077),
відповідач - Хмельницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України,
представник відповідача - Кравченко О.К. ( довіреність від 17.01.2019 № 04),
розглянув касаційну скаргу Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на рішення господарського суду Хмельницької області від 12.07.2018 (головуючий суддя Димбовський В.В.)
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 (головуючий суддя - Миханюк М.В., судді: Коломис В.В., Дужич С.П.)
у справі № 924/154/18
за позовом Славутської міської ради (далі - Рада)
до Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення)
про визнання недійсним та скасування рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Рада звернулася до господарського суду Хмельницької області з позовом до Відділення про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Відділення від 09.02.2018 № 4-р/к у справі № 03-06/34-17 "Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі - Рішення АМК).
Позовна заява мотивована тим, що Відділенням у рішенні: неповно зʼясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи і які визнано встановленими; висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.07.2018 у справі № 924/154/18, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2018, позов задоволено повністю.
Судові рішення попередніх інстанцій з посиланням, зокрема, на приписи статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" мотивовано наявністю передбачених законом підстав для визнання Рішення АМК недійсним.
Відділення, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Так, згідно з доводами Відділення, викладеними у касаційній скарзі:
- суди попередніх інстанцій у розгляді справи неправильно застосували приписи Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, який затверджений наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 (далі - Порядок);
- суди не врахували того, що у разі розроблення та затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності відповідно до законодавчих приписів будуть визначені єдині недискримінаційні підходи розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності;
- судами попередніх інстанцій у розгляді справи неправильно застосовані приписи статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" внаслідок чого їх (судів) висновки не відповідають обставинам справи;
- Відділення у прийнятті рішення діяло у межах і в спосіб, які визначені законом;
- Рада у позові не ставила під сумнів повноваження Відділення щодо прийняття рішення про зобовʼязання Ради прийняти рішення щодо розроблення комплексної схеми розміщення тимчасових споруд, відповідно, суди у розгляді вказаного питання вийшли за межі позовних вимог.
Рада у відзиві просила у задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові акти попередніх інстанцій залишити без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Ухвалою Касаційного господарського суду від 27.02.2019 задоволено клопотання Ради про участь останньої у судовому засіданні 05.03.2019 в режимі відеоконференції.
05.03.2019 з технічних причин неможливо було розглянути касаційну скаргу Відділення у справі в режимі відеоконференції, у звʼязку з чим розгляд касаційної скарги у справі № 924/154/18 відкладено на 26.03.2019.
У судовому засіданні 26.03.2019 Рада приймала участь в режимі відеоконференції.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:
- Рішенням АМК:
визнано бездіяльність Ради, яка полягає у неприйнятті рішень щодо розроблення комплексних схем та архітипу розміщення тимчасових споруд на території м. Славута, як це передбачено вимогами Порядку, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 3 статті 50, частиною першою статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді бездіяльності органів місцевого самоврядування, які можуть призвести до спотворення конкуренції;
зобовʼязано Раду припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом прийняття рішень щодо розроблення комплексних схем та архітипу розміщення тимчасових споруд на території міста Славута, як це передбачено вимогами Порядку.
Розгляд справи № 03-06/34-17 здійснено та Рішення АМК прийнято за результатами дослідження Відділенням на товарному ринку реалізації товарів, надання послуг і виконання робіт у тимчасових спорудах у географічних межах м. Славута з метою забезпечення контролю за дотриманням органами місцевого самоврядування законодавства про захист економічної конкуренції під час оформлення паспорта привʼязки тимчасової споруди та впливу органів місцевого самоврядування на здійснення підприємницької діяльності в тимчасових спорудах.
Рішення АМК мотивовано, зокрема, такими фактичними даними:
- листом від 20.02.2017 № 04-29/362 виконавчий комітет Ради повідомив Відділення про те, що у м. Славута на ринку реалізації товарів, надання послуг і виконання робіт у тимчасових спорудах протягом 2015-2016 року Радою (її виконавчими органами) було надано 14 субʼєктам господарювання паспорти привʼязки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності;
- проаналізувавши лист Ради (її виконавчого комітету) від 20.02.2017 № 04-29/362, Відділення встановило, що Радою не приймалися нормативно-правові акти та розпорядчі документи, що регулюють діяльність субʼєктів господарювання на ринку реалізації товарів, надання послуг та виконання робіт у тимчасових спорудах;
- відповідно до частин третьої та четвертої статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів"; розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;
- згідно з пунктом 1.6 Порядку комплексна схема розміщення тимчасових споруд та архітип розробляються за рішенням сільської, селищної, міської, районної ради субʼєктом господарювання, який має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, та затверджуються рішенням (розпорядженням, наказом) виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації. Розроблення комплексної схеми розміщення тимчасових споруд та архітипу здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством;
- Рада протягом 2015-2016 років не приймала рішень щодо розроблення комплексних схем та архітипу розміщення тимчасових споруд, що може призвести до застосування різних умов при отриманні дозвільної документації на розміщення тимчасових споруд, а також до безпідставної відмови у встановленні тимчасових споруд, що може призвести до спотворення конкуренції на ринку реалізації товарів, надання послуг і виконання робіт у тимчасових спорудах;
- отже, окремі субʼєкти господарювання можуть здобувати переваги над іншими не завдяки власним досягненням, а внаслідок дії факторів, одним з яких є невстановлення умов дотримання вимог щодо встановлення тимчасових споруд для підприємницької діяльності.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання Рішення АМК недійсним.
Відповідно до зʼясованого попередніми судовими інстанціями змісту Рішення АМК дії Ради згідно з ним було кваліфіковано за ознаками пункту 3 статті 50, частиною першою статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Стаття 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" відносить до основних завдань названого Комітету здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності субʼєктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції":
- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між субʼєктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими субʼєктами господарювання, внаслідок чого споживачі, субʼєкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий субʼєкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абзац другий статті 1);
- цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із субʼєктами господарювання; субʼєктів господарювання з іншими субʼєктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у звʼязку з економічною конкуренцією; цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України (стаття 2);
- порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні дії органів місцевого самоврядування (пункт 3 статті 50);
- антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції (частина перша статті 15).
Отже, наявність правопорушення, передбаченого частиною першою статті 15 і визначеного пунктом 3 статті 50 названого Закону, можлива виключно у конкурентному середовищі, тобто відповідні дії чи бездіяльність неодмінно мають бути такими, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.