ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 906/1349/15
Верховний Суд у складі колегії суддів обʼєднаної палати Касаційного господарського суду: Ткача І.В. - головуючого, Баранця О.М., Булгакової І.В., Дроботової Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львова Б.Ю., Селіваненка В.П., Ткаченко Н.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-комплекс-люкс"
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2018
(головуючий суддя Саврій В.А., судді Дужич С.П., Савченко Г.І.)
у справі №906/1349/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-комплекс-люкс",
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" АТ "ФК "Чорноморець",
про стягнення 326 573 815,02 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню
1.1. У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" (далі - ПАТ "Імексбанк") звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-комплекс-люкс" (далі - ТОВ "Техно-комплекс-люкс") про стягнення з відповідача 326 573 815,03 грн, з яких: 226 975 600,00 грн заборгованості за кредитом, 35 818 615,16 грн заборгованості за відсотками, 63 779 599,86 грн пені.
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що свої зобовʼязання за кредитним договором виконав у повному обсязі - надавши відповідачу кредит шляхом відкриття кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 226 975 600,00 грн, зі сплатою 18% річних, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості не пізніше 21.04.2015, однак відповідач, в порушення вищевказаних умов кредитного договору, свої зобовʼязання належним чином не виконав, внаслідок чого у останнього станом на 17.08.2015 утворилась заборгованість за кредитом перед позивачем у розмірі 226 975 600,00 грн.
1.3. Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.11.2015 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Техно-комплекс-люкс" на користь ПАТ "Імексбанк" 226 975 600,00 грн заборгованості за кредитом; 30 557 756,10 грн заборгованості за відсотками; 54 982 814,02 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту; 5 634 574,84 грн пені за несвоєчасну сплату процентів. У стягненні 5 260 859,06 грн процентів, 1 689 334,28 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту та 1 472 876,72 грн пені за несвоєчасну сплату процентів відмовлено.
1.4. 03.12.2015 на виконання рішення були видані відповідні накази.
1.5. У вересні 2018 року ТОВ "Техно-комплекс-люкс" звернулося до Господарського суду Житомирської області з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню по справі №906/1349/15.
1.6. Заява мотивована тим, що зобовʼязання ТОВ "Техно-комплекс-люкс", які виникли з договору про відкриття кредитної лінії №18/14 від 25.04.2014 на теперішній час є припиненими, що свідчить про відсутність будь-яких обовʼязків боржника перед стягувачем (позивачем) щодо виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 03.12.2015.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції
2.1. 13 вересня 2018 року ухвалою Господарського суду Житомирської області задоволено заяву ТОВ "Техно-комплекс-люкс" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Визнано наказ Господарського суду Житомирської області від 03.12.2015 у справі №906/1349/15 про стягнення з ТОВ "Техно-комплекс-люкс" на користь ПАТ "Імексбанк" 226 975 600,00 грн заборгованості за кредитом, 30 557 756,10 грн заборгованості за відсотками, 54 982 814,02 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 5 634 574,84 грн пені за несвоєчасну сплату процентів, таким, що не підлягає виконанню.
2.2. Задовольняючи заяву боржника, місцевий господарський суд, посилаючись на положення ч. 4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку", прийняв до уваги факт набуття ПАТ "Імексбанк" в позасудовому порядку права власності на предмет іпотеки, та дійшов висновку, що зобовʼязання відповідача за кредитним договором є припиненими.
2.3. Не погоджуючись з постановленою ухвалою, ПАТ "Імексбанк" звернулося до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
2.4. 29 листопада 2018 року ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Імексбанк" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 13.09.2018 у справі №906/1349/15 зупинено до перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у подібних правовідносинах в іншій справі - №643/18466/15-ц.
2.5. Постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на розгляді Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду перебувала справа №643/18466/15-ц за позовом фізичної особи - кредитора до іншої фізичної особи - боржника про стягнення заборгованості за договором позики.
У зазначеній справі судами встановлено, що позивач скористався своїм правом на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку та на підставі іпотечного застереження, яке містилось в іпотечному договорі, здійснив від свого імені продаж предмета іпотеки - квартири відповідача, проте, це не призвело до повного задоволення вимог позивача як іпотекодержателя. За встановленими у цій справі обставинами, після звернення стягнення на предмет іпотеки за рахунок отриманих коштів від продажу предмета іпотеки заборгованість перед позикодавцем погашена лише частково, а отже, зобовʼязання відповідача за договором позики не виконано належним чином, а тому не припинилось.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2018 справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду стало те, що існує різна судова практика щодо застосування ч. 4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку", яка зазначає про недійсність наступних вимог іпотекодержателя після завершення позасудового врегулювання. В одних справах суди дотримуються позиції, що після звернення стягнення на предмет іпотеки кредитні зобовʼязання між сторонами є припиненими, а в інших - що у випадку недостатньої вартості предмета іпотеки для задоволення всіх вимог іпотекодержателя після позасудового врегулювання кредитор має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника. Відтак існує виключна правова проблема, а тому справу необхідно передати на розгляд Великої Палати з метою формування єдиної правозастосовної практики, розвитку права та забезпечення принципу правової визначеності.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу з метою вирішення питання щодо правильного застосування ч. 4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку", яка була застосована в оскаржуваній ухвалі у справі №906/1349/15, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає зупиненню.
3. Надходження касаційної скарги на розгляд обʼєднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
3.1. 24 січня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Техно-комплекс-люкс" на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 та вирішено розгляд касаційної скарги здійснити у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення сторін.
3.2. 14 лютого 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кушнір І.В. (головуючий), Краснов Є.В., Мачульський Г.М. справу №906/1349/15 з касаційною скаргою ТОВ "Техно-комплекс-люкс" передано на розгляд обʼєднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідно до статті 302 ГПК України.
3.3. Ухвала мотивована тим, що в постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №910/8927/17 суд зазначив, що провадження у справі має зупинятись на визначений період часу з чітким розумінням того, що підстава для зупинення провадження уже існує, тоді як на час постановлення ухвали, що оскаржується, Велика Палата Верховного Суду ще не прийняла до свого розгляду справу №910/10797/17.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, обʼєднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Однак, відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, на час прийняття Київським апеляційним господарським судом ухвали від 03.07.2018, Великою Палатою не було прийнято рішення щодо прийняття до розгляду справи №910/10797/17 про перегляд ухвали Київського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2018 року.
Разом з тим, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018, яка оприлюднена в реєстрі 13.07.2018, справу №910/10797/17 з апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Чернігів Вторчормет" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2018 в цій справі повернуто до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідній колегії суддів для розгляду, оскільки у Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не було встановлених законом підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що у Київського апеляційного господарського суду не було правових підстав для зупинення провадження у справі №910/8927/17, оскільки Велика Палата Верховного Суду на час винесення ухвали, що оскаржується, ще не прийняла до свого розгляду справу №910/10797/17.
Однак, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Кушнір І.В. (головуючий), Краснов Є.В., Мачульський Г.М. у справі №906/1349/15 дійшла висновку, що п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України забезпечений механізм наступної можливості правильного застосування певної норми права судами першої та апеляційної інстанції шляхом врахування майбутніх висновків палати, обʼєднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо суперечливих або неоднозначних тлумачень такої норми права або не менш важливих питань юрисдикції певних спорів.
Період часу, в який певна колегія суддів після прийняття ухвали про передачу справи фактично направить таку справу до палати, обʼєднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, справа фактично надійде та буде розподілена, буде прийнято рішення про прийняття її до розгляду чи повернення у встановлених відповідним процесуальним законодавством випадках, не є прогнозованим та може зайняти тривалий час.
З урахуванням викладеного, зазначена колегія суддів касаційного суду у справі №906/1349/15 вважає, що правова позиція, що підстави для зупинення провадження у справі у вказаному випадку виникають лише тільки коли відповідна палата прийняла до свого розгляду справу, в умовах вищевказаного обмеженого строку розгляду справи, може поставити суд першої та апеляційної інстанції в завідомо не зовсім нормальний вибір: або порушити строк розгляду справи, або можливо неправильно застосувати норму права (що можна було б уникнути шляхом зупинення провадження у справі) з вірогідним наступним скасуванням чи зміною рішення.
Таким чином, право суду на зупинення провадження у справі відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України має бути з моменту прийняття відповідним касаційним судом ухвали про передачу справи на розгляд палати, обʼєднаної палати, Великої Палати Верховного Суду.
3.4. 25 лютого 2019 року ухвалою обʼєднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №906/1349/15 прийнято до розгляду.
3.5. Склад обʼєднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду змінився відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 27.03.2019, який міститься у матеріалах справи.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. У грудні 2018 року ТОВ "Техно-комплекс-люкс" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 про зупинення апеляційного провадження, а справу направити до апеляційного господарського суду для продовження розгляду апеляційної скарги АТ "Імексбанк" по суті.
4.2. Скаржник обґрунтовує вимоги, що містяться у касаційній скарзі, тим, що правовідносини у даній справі не є подібними зі справою №643/18466/15-ц, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Зазначені обставини, на думку скаржника, підтверджується, в тому числі, тим, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2018, тобто прийнятою після винесення оскаржуваної ухвали про зупинення, вказана справа повернута до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачені частиною пʼятою статті 403 ЦПК України, відсутні.
4.3. 08 лютого 2019 року ПАТ "Імексбанк" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги ТОВ "Техно-комплекс-люкс" на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 та залишити відповідне судове рішення в силі.
4.4. Відзив мотивовано такими аргументами.
4.4.1. 11.12.2018 Велика Палата Верховного Суду справу №643/18466/15-ц повернула на розгляд до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки не вбачала підстав для прийняття справи до розгляду.