УХВАЛА
27 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/5430/18
Провадження № 12-42гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Уркевича В. Ю.,
суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко O. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Яновської О. Г.,
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 910/5430/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД - Універсал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Мотор Груп" про стягнення 81 421,00 євро за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД - Універсал" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09 січня 2019 року (головуючий суддя Жук Г. А., судді Мальченко А. О., Дикунська С. Я.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16 листопада 2018 року (суддя Спичак О. М.) та
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КПД - Універсал" (далі - ТОВ "КПД - Універсал") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Мотор Груп" (далі - ТОВ "Омега Мотор Груп") про стягнення 81 421,00 євро, що станом на 10 квітня 2018 року згідно з офіційним курсом Національного банку України становить 2 592 444,64 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на порушення відповідачем прийнятих на себе зобовʼязань за договором про виготовлення конструкцій, поставки матеріалів і виконання монтажних робіт від 16 вересня 2016 року № GM09092016 в частині оплати виконаних робіт.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 16 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09 січня 2019 року, закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки цей спір не підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства в Україні, а віднесений до юрисдикції компетентних судів за місцезнаходженням відповідача - ТОВ "Омега Мотор Груп".
Обґрунтовуючи ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що за змістом статті 21 Договору між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 09 січня 1995 року, ратифікованого Законом України від 22 листопада 1995 року № 451/95-ВР "Про ратифікацію Договору між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах", якщо даний Договір не встановлює іншого, суди кожної з Договірних Сторін компетентні розглядати цивільні справи, якщо відповідач має на її території місце проживання. За позовами до юридичних осіб вони компетентні, якщо на території цієї Договірної Сторони знаходиться орган управління, представництво або відокремлений підрозділ (філія) юридичної особи. Суди Договірних Сторін розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода сторін. Відтак суди зазначили, що оскільки на території України відсутні органи управління ТОВ "Омега Мотор Груп", його представництва чи відокремлені підрозділи (філії), та враховуючи, що умовами договору від 16 вересня 2016 року № GM09092016 позивач і відповідач узгодили розгляд спорів, які виникають між ними при виконанні зобовʼязань за цим договором, у порядку, визначеному діючим законодавством Грузії (пункт 13.1), тобто не передбачили своєю угодою підсудність судам України таких справ з іноземним елементом, то такий спір підлягає вирішенню судом іншої держави (Республіки Грузія) - за місцезнаходженням відповідача.
Також суди попередніх інстанцій звернули увагу, що спір у цій справі не відноситься і до випадків виключної підсудності судам України справ з іноземним елементом, перелік яких наведено в приписах Закону України 23 червня 2005 року № 2709-IV "Про міжнародне приватне право".
У лютому 2019 року ТОВ "КПД - Універсал" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09 січня 2019 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16 листопада 2018 року,а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права, оскільки вони не надали належної оцінки умовам договору від 16 вересня 2016 року № GM09092016 і не звернули уваги, що сторони передбачили лише можливість визначення компетентного суду для розгляду спорів, які виникають між ними при виконанні зобовʼязань за цим договором, за законодавством Грузії - залежно від предмету спору на момент подання позову та з урахуванням правил виключної підсудності. Тобто, за твердженням скаржника, вказане правило щодо визначення підсудності спору у цій справі дозволяє сторонам установити компетентний суд і не виключає можливості його розгляду судами України - за правилами господарського судочинства.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 21 лютого 2019 року відкрив касаційне провадження, а ухвалою від 13 березня 2019 року передав цю справу разом з касаційною скаргою ТОВ "КПД - Універсал" на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи субʼєктної юрисдикції.
За змістом частини четвертої статті 303 Господарського процесуального кодексу України про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частині шостій статті 302 цього Кодексу.
Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що однією з підстав оскарження постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції є порушення ними правил субʼєктної юрисдикції, тобто порушене скаржником у касаційній скарзі питання стосується визначення субʼєктної юрисдикції спору - необхідність розгляду цього спору судами України за правилами господарського судочинства чи судами іншої держави (Республіки Грузія) за місцезнаходженням відповідача.
Проте Велика Палата Верховного Суду, перевіривши наявність підстав для передачі справи на її розгляд згідно із частиною шостою статті 302 Господарського процесуального кодексу України, не погоджується з цим висновком суду касаційної інстанції і вважає, що підстави такої передачі відсутні з огляду на таке.