У Х В А Л А
26 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 740/2839/13-а
Провадження № 11-257апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Укроборонлізинг" (далі - Підприємство) на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року у справі № 740/2839/13-а за позовом заступника Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - Міноборони), представленого військовою частиною А 4558, до виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області (далі - виконком Міськради) про скасування рішеннята
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2013 року Прокурор в інтересах держави в особі Міноборони, представленого військовою частиною А 4558, звернувся до суду з позовом до виконкому Міськради, в якому просив скасувати пункт 3 рішення виконкому Ніжинської міськради від 24 березня 2005 року № 204 в частині прийняття рішення про оформлення права державної власності з послідуючою видачею свідоцтва про право власності на 8 обʼєктів нерухомості, що закріплена за військовою частиною А 4558 та розташована у місті Ніжині на вулиці Шевченка, 97, а також визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29 березня 2005 року серії ЯЯЯ № 143378, видане Підприємству.
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області ухвалою від 01 жовтня 2015 року закрив провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29 березня 2005 року серії ЯЯЯ № 143378, видане Підприємству.
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області постановою від 01 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року, позов задовольнив.
Не погодившись з указаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій,Підприємство подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01 жовтня 2015 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2016 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
До набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII) та припинення діяльності Вищого адміністративного суду України розгляд касаційної скарги третьої особи цим судом не закінчено.
Тому ця касаційна скарга на підставі підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (тут і далі - в редакції Закону № 2147-VIII) була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13 березня 2019 року передав цю справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України, мотивувавши це тим, що учасник справи оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
За правилами частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки в касаційній скарзі Підприємство просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, зокрема, у звʼязку з порушенням правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.