У Х В А Л А
25 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 823/359/17
Провадження № 11-228апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О.Б.,
суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом Приватного підприємства "Колос Чигиринщини" (далі - ПП "Колос Чигиринщини") до державного реєстратора Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатоліївни (далі - державний реєстратор), Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області за участі третіх осіб: ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (далі - ТОВ СП "Нібулон"), про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2017 року ПП "Колос Чигиринщини" звернулося до суду з позовом до державного реєстратора, Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи - ОСОБА_4, ТОВ СП "Нібулон" в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора від 22 лютого 2016 року, індексний номер 13793610, про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 1,9015 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 за ТОВ СП "Нібулон" на підставі договору оренди землі від 22 лютого 2010 року.
Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 19 травня 2017 року у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у державного реєстратора не було підстав для відмови ТОВ СП "Нібулон" у вчиненні оскаржуваної державної реєстрації (індексний номер: 13793610).
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 13 липня 2017 року апеляційну скаргу ПП "Колос Чигиринщини" задовольнив, рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення, яким позов ПП "Колос Чигиринщини" задовольнив.
Задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що здійснення запиту для встановлення наявності або відсутності вже зареєстрованих речових прав, які виникли до 1 січня 2013 року, на обʼєкт нерухомого майна є не правом, а обовʼязком державного реєстратора, а його невиконання тягне за собою визнання державної реєстрації протиправною.
Не погодившись із таким судовим рішенням, ТОВ СП "Нібулон"у серпні 2017 року подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ТОВ СП "Нібулон", копії касаційної скарги направлено учасникам справи.
6 березня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу, якою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки ТОВ СП "Нібулон" у касаційній скарзі серед інших доводів зазначає й про те, що спірні правовідносини мають цивільно-правовий характер і їх не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
У жовтні 2017 року ПП "Колос Чигиринщини" подало заперечення на касаційну скаргу, в якому, окрім іншого, просить розглядати справу за участю його представника.
Щодо заявленого ПП "Колос Чигиринщини"клопотання Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.
Згідно зі статтею 344 КАС у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Відповідно до частини пʼятої статті 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами частини шостої статті 262 КАС суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.