ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 545/2246/15-ц
Провадження № 14-639цс18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_3,
заінтересована особа - головний державний виконавець Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі - Полтавський РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області),
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3
на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 28 липня 2017 року у складі судді Гальченко О. О. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 21 вересня 2017 року у складі колегії суддів Абрамова П. С., Лобова О. А., Мартєва С. Ю.
у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії та рішення головного державного виконавця Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області щодо прийняття постанови про стягнення виконавчого збору, визнання неправомірною та скасування цієї постанови, зобовʼязання здійснити перерахунок виконавчого збору, та
УСТАНОВИЛА:
У липні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, у якій просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Пушка Р. А. щодо прийняття постанови від 24 квітня 2017 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 6 470,29 грн у виконавчому провадженні № 52071759, визнати зазначену постанову неправомірною та скасувати її.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що до відкриття 04 жовтня 2016 року виконавчого провадження № 52071759 він сплатив заборгованість за кредитним договором у розмірі 32 352,00 грн, тому виконавчий збір становить 3 235,09 грн.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 28 липня 2017 року відмовлено у прийнятті до розгляду скарги ОСОБА_3, оскільки її розгляд належить до компетенції відповідного адміністративного суду.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 21 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 28 липня 2017 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції у своїй постанові зазначив, що відповідно до частини другої статті 74 ЗаконуУкраїни від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати ухвали судів першої й апеляційної інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи, наведені в касаційній скарзі
Касаційну скаргу мотивовано тим, що скарга подана на постанову про стягнення виконавчого збору, стягнутого під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), тому суди першої та апеляційної інстанцій необґрунтовано відмовили у прийнятті скарги.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким ЦПК України викладено в новій редакції.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2018 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 18 грудня 2018 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи субʼєктної юрисдикції.
Ухвалою ВеликоїПалати Верховного Суду від 14 січня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону Українивід 02 червня 2016 року № 1402-VIII"Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є субʼєктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Встановлено, що постановою державного виконавця Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області ПушкаР. А. від04 жовтня 2016 року відкрито виконавче провадження № 52071759 з виконання виконавчого листа, виданого 10 серпня 2016 року Полтавським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 64 704,00 грн (а. с. 19).