У Х В А Л А
26 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 234/560/18-ц
Провадження № 14-161зц19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - Лященко Н.П.
суддів: Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Верховного Суду від 15 лютого 2019 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 19 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (далі - ПАТ "Донецькоблгаз") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 18 червня 2018 року позов задоволено частково: поновлено ОСОБА_3 на роботі на посаді начальника Артемівського УГГ ПАТ "Донецькоблгаз" з 19 грудня 2017 року. Стягнуто з ПАТ "Донецькоблгаз" на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 грудня 2017 року до 18 червня 2018 року в розмірі 154 929 грн. 72 коп. з утриманням податків й інших обовʼязкових платежів; у рахунок відшкодування моральної шкоди - 30 000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 19 вересня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.
У поданій до Верховного Суду касаційній скарзі ОСОБА_3 просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 15 лютого 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишив без задоволення, а постанову Апеляційного суду Донецької області від 19 вересня 2018 року - без змін на підставі статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
22 березня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_3, у якій порушується питання про прийняття касаційної скарги до розгляду та скасування постанови Апеляційного суду Донецької області від 19 вересня 2018 року, постанови Верховного Суду від 15 лютого 2019 року із залишенням в силі рішення Краматорського міського суду Донецької області від 18 червня 2018 року.
Вивчивши касаційну скаргу ОСОБА_3, Велика Палата Верховного Суду вважає, що відсутні підстави для її прийняття з огляду на таке.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Право касаційного оскарження та судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначено у статті 389 ЦПК України.
Вичерпний перелік підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду встановлено статтею 403 ЦПК України. При цьому питання про передачу цивільної справи за касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно зі статтями 403, 404 цього Кодексу відноситься до повноважень Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Чинний процесуальний закон не передбачає інституту перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень Касаційного цивільного суду (крім перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами відповідно до глави 3 розділу V ЦПК України) та самостійного вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про передачу їй на розгляд цивільної справи за касаційною скаргою.