ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2019року
м. Київ
Справа № 691/1148/17
Провадження № 14-584цс18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача СитнікО. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
учасники справи:
позивач - керівник Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Черкаській області), ОСОБА_3, Фермерське господарство "Гарагай В. В." (далі - ФГ "Гарагай В. В."),
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Черкаської області
на ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2018 року в складі судді Черненка В. О. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 27 червня 2018 року в складі колегії суддів Вініченка Б. Б., Новікова О. М., Храпка В. Д.
у цивільній справі за позовом керівника Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_3, ФГ "ГарагайВ. В." про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування державної реєстрації договорів оренди та суборенди земельних ділянок і
УСТАНОВИЛА:
У вересні 2017 року керівник Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що наказами Головного управління Держземагентства у Черкаській області (далі - ГУ Держземагентства у Черкаській області) від 27 лютого та 05 березня 2015 року ОСОБА_3 надано земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності в адміністративних межах Хлистунівської, Ксаверівської Вʼязнівської Дирдинської сільських рад Городищенського району Черкаської області за межами населених пунктів в оренду для ведення фермерського господарства терміном на 10 років.
На підставі вказаних наказів ГУ Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_3 27 лютого та 05 березня 2015 року уклали договори оренди вказаних земельних ділянок строком на 10 років.
Довідкою Городищенського відділення Смілянської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області (далі - Городищенське відділення Смілянської ОДПІ ГУ ДФС в Черкаській області) від 09 серпня 2017 року № 622/23-09-15-0239 встановлено, що ОСОБА_3 20 березня 2015 року зареєструвала у Городищенському районному управлінні юстиції Фермерське господарство "Віктор-Вікторія" (далі - ФГ "Віктор-Вікторія").
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обʼєктів нерухомого майна зазначені земельні ділянки передані в суборенду ФГ "Гарагай В. В." згідно з договорами суборенди земельних ділянок від 01 березня 2016 року.
Тобто ОСОБА_3, створивши ФГ "Віктор-Вікторія", не використовувала надані їй в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства, а безпідставно передала їх в суборенду ФГ "Гарагай В. В.", що свідчить про порушення вимог земельного законодавства, Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 973-IV) та умов договорів оренди земельних ділянок.
Керівник Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області зазначав, що, розглядаючи заяви ОСОБА_3 про надання їй в оренду земельних ділянок, ГУ Держземагентства у Черкаській області не провело належної перевірки та не пересвідчилося в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду, виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, про що свідчить факт укладення ОСОБА_3 договорів суборенди із ФГ "Гарагай В. В." з метою ухилення останнього від обовʼязкової процедури набуття земельної ділянки в оренду - земельних торгів.
Крім того, відбулася зміна цільового використання землі, фактично спірними наказами та договорами оренди поєднано два види використання землі - для сінокосіння (випасання худоби) та ведення фермерського господарства.
На підставі викладеного Смілянська місцева прокуратура просила суд визнати недійсними і скасувати накази ГУ Держземагетнства у Черкаській області про надання ОСОБА_3 земельних ділянок, договори оренди земельних ділянок від 05 березня 2015 року, укладені між ОСОБА_3 та ГУ Держземагентства у Черкаській області та скасувати державну реєстрацію договорів суборенди між ОСОБА_3 та ФГ "Гарагай В. В.".
Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2018 року провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 27 червня 2018 року апеляційну скаргу Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області залишено без задоволення, ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2018 року залишено без змін.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, керувався тим, що у правовідносинах користування спірними земельними ділянками відбулася фактична заміна орендаря і обовʼязки землекористувача земельної ділянки перейшли до ФГ "Віктор-Вікторія" з дня його державної реєстрації, тобто з 20 березня 2015 року, а тому сторонами у спірних правовідносинах мають бути юридичні особи, у звʼязку із чим спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
У липні 2017 року заступник прокурора Черкаської області звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи, наведені в касаційній скарзі
Касаційну скаргу мотивовано тим, що стороною у справі є саме фізична особа ОСОБА_3, а не фермерське господарство, тому цей спір відповідно до вимог статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) та статті 19 цього Кодексу (у редакції від 03 жовтня 2017 року) підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 14 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
У вересні 2018 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подав до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, в яких зазначив, що ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду є законними й обґрунтованими.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року справу призначено до судового розгляду, ухвалою від 07 листопада 2018 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи субʼєктної юрисдикції.
Ухвалою ВеликоїПалати Верховного Суду від 11 грудня 2018 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі та відзиві доводи, матеріали справи, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є субʼєктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
У статті 124 Конституції України закріплено, щоправосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
У статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII"Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Суди встановили, що наказами ГУ Держземагентства у Черкаській області від 27 лютого та 05 березня 2015 року ОСОБА_3 надано земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності в адміністративних межах Хлистунівської, Ксаверівської, Вʼязнівської, Дирдинської сільських рад Городищенського району Черкаської області за межами населених пунктів в оренду для ведення фермерського господарства терміном на 10 років.
На підставі вказаних наказів ГУ Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_3 27 лютого та 05 березня 2015 року уклали договори оренди вказаних земельних ділянок строком на 10 років.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обʼєктів нерухомого майна зазначені земельні ділянки передано в суборенду ФГ "Гарагай В. В." згідно з договорами суборенди земельних ділянок від 01 березня 2016 року.
ОСОБА_3. є засновником ФГ "Віктор-Вікторія", зареєстрованого Городищенським районним управлінням юстиції 20 березня 2015 року як юридична особа, про що свідчить довідка Городищенського відділення Смілянської ОДПІ ГУ ДФС в Черкаській області від 09 серпня 2017 року № 622/23-09-15-0239 (т. 2, а. с. 46).
Позов подано до суду 12 вересня 2017 року (т. 1, а. с. 2).
Ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду прийняті у 2018 році, тобто за дії ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року.
При визначенні предметної та/або субʼєктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Як у частині третій статті 2 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом), так і у частині третій статті 3 цього Кодексу (у редакції від 03 жовтня 2017 року) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.