1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


21 березня 2019 року

м. Київ


справа № 266/1409/16-ц

провадження № 61-35952св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Штелик С. П. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю.


учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Марвей Транспорт",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Донецької області від 16 серпня 2017 року у складі суддів: Мальцевої Є. Є., Пономарьової О. М., Лопатіної М. Ю.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ


Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Марвей Транспорт" (далі - ТОВ "Марвей Транспорт") про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов мотивовано тим, що вона 01 квітня 2011 року була прийнята на роботу в ТОВ "Марвей Транспорт" на посаду бухгалтера-касира. Починаючи з 2015 року вона неодноразово подавала заяви про звільнення за власним бажанням, проте наказу про звільнення видано не було. Вказувала, що 18 грудня 2015 року відповідачем її примусово, без особистої заяви, було відправлено у відпустку. З наказом про відпустку її ознайомлено не було. Наказом від 04 березня 2016 року її було звільнено із займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України за скороченням чисельності або штату працівників. З наказом про звільнення вона не була ознайомлена, трудову книжку та копію наказу про звільнення отримала лише 12 березня 2016 року. Вказувала, що звільнення є незаконним, оскільки на час звільнення вона перебувала у відпустці, не була попереджена за два місяці про наступне звільнення. Крім того, їй не було запропоновано всіх вакантних посад на підприємстві, тому наказ про звільнення винесено з порушенням діючого законодавства.


Посилаючись на викладені обставини просила суд визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення від 04 березня 2016 року, поновити її на роботі на посаді бухгалтера-касира, стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати з 01 січня 2017 року.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06 червня 2017 року позов задоволено. Наказ № 00000003-0000000093 від 04 березня 2016 року про звільнення ОСОБА_4 з посади бухгалтера-касира ТОВ "Марвей Транспорт" визнано незаконним. Поновлено ОСОБА_4 на посаді бухгалтера-касира в ТОВ "Марвей Транспорт". Стягнуто з ТОВ "Марвей Транспорт" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 22 050 грн, за виключенням з даної суми податків та обовʼязкових платежів. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення позивача відбулось із порушенням трудового законодавства. Належних доказів того, що позивач була попереджена про звільнення та їй пропонувалася інша робота на підприємстві не надано. Крім того, відповідач не надав будь-яких доказів, що скорочення штату було обґрунтоване та викликалось виробничими причинами.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 16 серпня 2017 року рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.


Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивач була попереджена про звільнення у той спосіб, який був можливим з огляду на її відмову від підписів в попередженні про звільнення та наказах підприємства. Допитані у судовому засіданні свідки підтвердили, що позивач була присутня на території підприємства 18 грудня 2015 року, проти чого в суді не заперечувала і сама ОСОБА_4, та була попереджена про майбутнє звільнення.


АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ


(1) Доводи касаційної скарги ОСОБА_4

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що її звільнення є незаконним, оскільки роботодавцем не було належним чином повідомлено про наступне звільнення. Наданий відповідачем акт від 18 грудня 2015 року про відмову від підпису із попередженням про звільнення складений в день, коли позивач була у відпустці і не знаходилась на роботі. Крім того вказаний акт не містить підписів осіб, які його склали та містить посилання на попередження від 16 грудня 2015 року. Також відповідачем у порушення трудового законодавства не було запропоновано всіх вакантних посад на підприємстві, зокрема посади водія.

(2) Позиція ТОВ "Марвей Транспорт" - відповідача у справі

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ "Марвей Транспорт" зазначило про те, що рішення апеляційного суду було прийнято із додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Протоколом загальних зборів учасників товариства від 16 грудня 2015 року, з метою скорочення та оптимізації затрат товариства, було внесено зміни до організації структури товариства шляхом внесення змін до штатного розкладу та скорочено чисельність посад, в тому числі скорочено посаду, яку обіймала ОСОБА_4 Остання була належним чином повідомлена про наступне звільнення та про відсутність вакантних посад на підприємстві. Доказів того, що вона має переважне право на залишення на роботі надано не було. Позивач відмовилась від підпису у попередженні про звільнення, яке їй було зачитано вголос та вручено особисто, про що було складено відповідний акт. Крім того, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що позивач була присутня на робочому місці 18 грудня 2015 року, оскільки в цей же день було винесено наказ про тимчасове відсторонення від займаної посади на період службового розслідування та надана оплачувана відпустка з 18 грудня 2015 року по 18 січня 2016 року.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Суди установили, що з 01 квітня 2011 року ОСОБА_4 працювала у ТОВ "Марвей Транспорт" на посаді бухгалтера-касира.


18 грудня 2015 року адміністрацією ТОВ "Марвей Транспорт" було видано попередження № 1812-02/1 про майбутнє звільнення ОСОБА_4 на підставі пункту 1 частини першої статті 40, статті 49-2 КЗпП України у звʼязку із змінами в організації виробництва і праці, з посиланням на те, що штатним розписом від 16 грудня 2015 року на підприємстві посада касира-бухгалтера не передбачена. Одночасно зазначено, що вакантна посада з відповідною професією чи спеціальністю у товаристві відсутня та запропоновано звернутися до державної служби зайнятості.


Згідно акту від 18 грудня 2015 року ОСОБА_4 було ознайомлено та вручено попередження про наступне звільнення, шляхом зачитування вголос та передачею, проте остання відмовилася від підпису. Акт було складено в присутності ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7


Наказом № 14/1 від 18 грудня 2015 року "Про тимчасове відсторонення від займаної посади ОСОБА_4" утворено комісію та наказано провести службове розслідування виявлених фактів порушення у роботі касира ОСОБА_4 На період проведення службового розслідування відсторонено ОСОБА_4 від займаної посади, заборонено знаходитись на робочому місці, мати доступ до документів і майна підприємства та надано оплачувану відпустку з 18 грудня 2015 року до 18 січня 2016 року.


Згідно наказу № МТ-00000030-0000000093 від 18 грудня 2015 року ОСОБА_4 надана щорічна основна відпустка з 18 грудня 2015 року по 18 січня 2016 року.


Згідно акту від 18 грудня 2015 року ОСОБА_4 було ознайомлено та вручено вищезазначені накази шляхом зачитування вголос, проте остання відмовилася від підпису.


За результатами проведеного службового розслідування ТОВ "Марвей Транспорт" складено акт від 18 січня 2016 року та видано наказ № 14/2 від 18 січня 2016 року про порушення трудової дисципліни ОСОБА_4 та притягнення її до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани.


Згідно акту від 18 січня 2016 року ОСОБА_4 була ознайомлена із актом службового розслідування та наказом про оголошення догани, проте від підпису відмовилась.


................
Перейти до повного тексту