Постанова
Іменем України
21 березня 2019 року
м. Київ
справа № 368/655/17
провадження № 61-35443св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26 грудня 2017 року в складі судді Кириченка В. І. та постанову Апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2018 року в складі колегії суддів: Голуб С. А., Таргоній Д. О., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про захист честі, гідності та ділової репутації.
Позовна заява мотивована тим, що відповідачами в мережі Інтернет поширена недостовірна інформація про позивача, яка принижує його честь, гідність і ділову репутацію. ОСОБА_4 спричинено значну моральну шкоду внаслідок приниження честі, гідності і ділової репутації позивача як учасника бойових дій і державного діяча, ускладнення подальшого активного громадсько-політичного життя, ускладнення стосунків із громадськістю, яка негативно сприймає поширену відповідачами інформацію.
На підставі викладеного ОСОБА_4 просив: визнати опубліковані відомості ОСОБА_6 недостовірними і такими, що порушують його права, свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію; визнати наклепом дії ОСОБА_6 з виготовлення і поширення інформації, зобовʼязати останнього спростувати поширювані ним недостовірні відомості та вилучити інформацію; визнати опубліковані та поширені ОСОБА_5 відомості недостовірними і такими, що порушують його права свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію; визнати наклепом дії ОСОБА_5 з поширення інформації відносно позивача та зобовʼязати спростувати відомості і вилучити інформацію; зобовʼязати ОСОБА_6 ідентифікувати джерело інформації; стягнути з відповідачів моральну шкоду по 50 000 грн з кожного.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 26 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірна інформація є субʼєктивною думкою автора, яку позивач вважає, що вона висловлена в образливій формі. Відповідно до статті 31 Закону України "Про інформацію" субʼєкти владних повноважень як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати в судовому порядку лише спростування недостовірної інформації про себе і не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Разом з тим, позивач не довів, що саме відповідачі поширили вказану інформацію та не надав доказів на підтвердження вказаної обставини.
Постановою Апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду, а також зазначив, що довідкою Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" (далі - УЦПНА) підтверджено, що спірну інформаціюможе створити та розповсюдити будь-яка особа. Інформаційні запити на адресу державної адміністрації, які подані до суду, не містять даних, що ОСОБА_5 є власником веб-сайтів, про які вказує позивач. Допитаний в судовому засіданні за клопотанням ОСОБА_4 свідок також не підтвердив авторства спірної інформації. Отже, позивач не подав належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог, а доказування в силу вимог процесуального закону не може ґрунтуватися на припущеннях.
У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачі поширили щодо позивача неправдиву інформацію, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, тому суди безпідставно відмовили у задоволенні позову. ОСОБА_4 подав докази на підтвердження заявлених вимог, зокрема довідку УЦПНА, яка підтверджує неправомірні дії ОСОБА_6 Крім того, суди залишили поза увагою покази свідків про те, що відповідачі збирали інформацію про позивача. Спірна інформація стосується безпосередньо позивача та побудована у формі образливих та принизливих звинувачень. Автор статей своїми публікаціями також націлено принижує гідність та авторитет позивача як очільника районної адміністрації.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
11 березня 2019 року справу передано до Верховного Суду.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Суди встановили, що з лютого 2017 року за інтернет-адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті інтернет-видання "Єдина Країна" "Єдиная Страна" опубліковано ряд статей із зазначенням, що статті підписані головним редактором видання ОСОБА_6, а саме:
- "ІНФОРМАЦІЯ_2", інтернет-адреса статті:
ІНФОРМАЦІЯ_3
- "ІНФОРМАЦІЯ_4", інтернет-адреса статті:
ІНФОРМАЦІЯ_5,
- "ІНФОРМАЦІЯ_6", інтернет-адреса статті:
ІНФОРМАЦІЯ_7
- "ІНФОРМАЦІЯ_8", інтернет-адреса статті:
ІНФОРМАЦІЯ_9,
- "ІНФОРМАЦІЯ_10 інтернет-адреса статті:
ІНФОРМАЦІЯ_11,
- "ІНФОРМАЦІЯ_12", інтернет-адреса статті:
ІНФОРМАЦІЯ_13
- "ІНФОРМАЦІЯ_14", інтернет-адреса статті:
ІНФОРМАЦІЯ_15
- "ІНФОРМАЦІЯ_16", інтернет-адреса статті:
ІНФОРМАЦІЯ_17.
Частина статті "ІНФОРМАЦІЯ_2" має текст, на який посилається позивач, а саме: "ІНФОРМАЦІЯ_18".
Частина статті "ІНФОРМАЦІЯ_4" має текст, на який посилається позивач, а саме: "ІНФОРМАЦІЯ_18".
Частина статті "ІНФОРМАЦІЯ_6" має текст, на який посилається позивач, а саме: "ІНФОРМАЦІЯ_18".
Частина статті "ІНФОРМАЦІЯ_8" має текст, на який посилається позивач, а саме: "ІНФОРМАЦІЯ_18".
Частина статті "ІНФОРМАЦІЯ_18".
Частина статті "ІНФОРМАЦІЯ_12" має текст, на який посилається позивач, а саме: "ІНФОРМАЦІЯ_18".
Частина статті "ІНФОРМАЦІЯ_14" має текст, на який посилається позивач, а саме: "ІНФОРМАЦІЯ_18".
Частина статті "ІНФОРМАЦІЯ_16" має текст, на який посилається позивач, а саме: "ІНФОРМАЦІЯ_18".
Суди встановили, що частина тексту спірних статей має негативну (образливу) інформацію про позивача, а решта частина тексту є субʼєктивною оцінкою автора про дії позивача.
Суди також встановили, що за інтернет адресою: ІНФОРМАЦІЯ_19 в соціальній мережі "В Контакте" один з користувачів зареєстрований під ніком "ОСОБА_15".
ІНФОРМАЦІЯ_20 року о 0.11 год у соціальній мережі "В Контакте" на сторінці під ніком "ОСОБА_15" поширено інформацію про наявність, на думку автора, інформації відносно позивача, вказано наступне: "ІНФОРМАЦІЯ_21" та надав посилання на інтернет-адресу ІНФОРМАЦІЯ_7 за якою опублікована стаття ОСОБА_6 "ІНФОРМАЦІЯ_6".
ІНФОРМАЦІЯ_20 року о 20.01 год у соціальній мережі "В Контакте" на сторінці під ніком "ОСОБА_15" поширено інформацію про наявність, на думку автора, інформації відносно позивача, вказано наступне: "ІНФОРМАЦІЯ_22" та надав посилання на інтернет-адресу ІНФОРМАЦІЯ_9, за якою опублікована стаття ОСОБА_6 "ІНФОРМАЦІЯ_8".
ІНФОРМАЦІЯ_23 року о 18.15 год у соціальній мережі "В Контакте" на сторінці під ніком "ОСОБА_15" надано загалу посилання на інтернет-адресу ІНФОРМАЦІЯ_11, за якою опублікована стаття ОСОБА_6 "ІНФОРМАЦІЯ_10 та вказано "ІНФОРМАЦІЯ_24 ".
ІНФОРМАЦІЯ_25 року о 23.07 год в соціальній мережі "В Контакте" на своїй сторінці під ніком "ОСОБА_15" надано посилання на інтернет-адресу ІНФОРМАЦІЯ_13 за якою опублікована стаття ОСОБА_6 "ІНФОРМАЦІЯ_12".
ІНФОРМАЦІЯ_26 року о 21.22 год у соціальній мережі "В Контакте" на сторінці під ніком "ОСОБА_15" поширено інформацію про наявність, на думку автора, інформації відносно позивача, вказано наступне: "ІНФОРМАЦІЯ_27 та надано посилання на інтернет-адресу ІНФОРМАЦІЯ_15 за якою опублікована стаття ОСОБА_6 "ІНФОРМАЦІЯ_14".