Постанова
Іменем України
06 березня 2019 року
м. Київ
справа № 394/512/16-ц
провадження № 61-18797св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С.,
ПогрібногоС. О., Ступак О. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідачі: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна", ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 березня 2017 року у складі колегії суддів: Авраменко Т. М., Кіселика С. А., Суровицької Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (далі - ПрАТ "СК "Провідна"), ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17 лютого 2016 року о 12 год 05 хв ОСОБА_4 рухаючись по вул. Слави у смт Новоархангельськ, керуючи автомобілем "OpelAstra", державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив наїзд на його автомобіль "Mercedess-Benz" ML250, державний номерний знак НОМЕР_2, який стояв на узбіччі дороги ліворуч, що призвело до пошкодження обох автомобілів. Діями ОСОБА_4 йому завдано майнову шкоду.
Постановою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 16 березня 2016 року адміністративне провадження закрито у звʼязку з відсутністю у діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення.
ПрАТ "СК "Провідна", в якій ОСОБА_4 застрахував свою цивільну відповідальність, відмовила йому у відшкодуванні збитків через відсутність у діях ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, в звʼязку з чим його не може бути притягнуто до цивільно-правової відповідальності.
Згідно з висновком автотоварознавчого дослідження від 11 березня 2016 року № 85 матеріальний збиток, завданий йому в результаті пошкодження його автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з урахуванням цін сервісного центру "Автомобільний дім Україна Мерседес-Бенц" складає 152 384,75 грн (із урахуванням вартості відновлювального ремонту в розмірі 131 530,17 грн та величини втрати товарної вартості, що склала 21 823,24 грн).
Реальні збитки складають 158 934,75 грн, із яких: 152 384,75 грн - вартість відновлювального ремонту та величина втрати товарної вартості автомобіля, 3 850,00 грн - витрати на послуги евакуатора, 3 700,00 грн - витрати на послуги експерта.
Факт настання страхового випадку підтверджується постановою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 16 березня 2016 року, при цьому питання про відсутність у діях ОСОБА_4 цивільної відповідальності судом у справі про адміністративне правопорушення не вирішувалось.
Враховуючи наведене, позивач просив стягнути на його користь заподіяну майнову шкоду з ПрАТ "СК "Провідна" в розмірі 50 000,00 грн, із ОСОБА_4 - 108 934,75 грн.
Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 19 грудня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що винним у створенні аварійної ситуації є водій автомобіля "УАЗ" ОСОБА_5, а ОСОБА_4 здійснив наїзд на автомобіль позивача в умовах непереборної сили, що виключає його відповідальність за завдану позивачу майнову шкоду.
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 березня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_3 з ПрАТ "СК "Провідна" майнову шкоду в сумі 49 490,00 грн, із ОСОБА_4 майнову шкоду в сумі 105 626,27 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не виключає цивільно-правової відповідальності заподіювача шкоди, в цьому випадку ОСОБА_4, а тому страховик повинен відшкодувати шкоду в межах розміру страхового відшкодування з урахуванням розміру франшизи, а решта суми підлягає відшкодуванню особою, яка завдала такої шкоди.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2017 року ПрАТ "СК "Провідна" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 березня 2017 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що страхове відшкодування за полісом обовʼязкового страхування цивільної відповідальності сплачується потерпілій особі в разі настання цивільної відповідальності водія забезпеченого транспортного засобу, тобто за наявності в його діях вини. Тобто страховику для виплати страхового відшкодування необхідна належним чином завірена копія рішення суду, яке встановлює вину страхувальника і саме цей документ визначає особу, що є потерпілою в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Разом із тим відповідно до постанови Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 16 березня 2016 року адміністративне провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 закрито у звʼязку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Тобто подія дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася із забезпеченим транспортним засобом, не є страховою відповідно до Закону України "Про обовʼязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ указану справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Позиція Верховного Суду.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судом установлено, що 17 лютого 2016 року о 12 год 05 хв ОСОБА_4 рухаючись по вул. Слави у смт. Новоархангельськ, керуючи автомобілем "OpelAstra", державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив наїзд на автомобіль "Mercedess-Benz" ML250, державний номерний знак НОМЕР_2, який стояв на узбіччі дороги ліворуч, власником якого є ОСОБА_3 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
Не визнаючи своєї вини у скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 пояснив, що 17 лютого 2016 року він рухався на автомобілі "OpelAstra", державний номерний знак НОМЕР_1 від вул. Череднюка по вул. Слави до центру селища. Попереду нього у попутному напрямку рухався автомобіль УАЗ зі швидкістю 30-40 км/год без будь-яких сигналів поворотів, тому він, включивши поворот ліворуч розпочав обгін. Порівнявшись із УАЗом, останній різко повернув ліворуч, внаслідок чого відбувся удар. За інерцією його автомобіль відкинуло на ліве узбіччя, де стояв автомобіль "Mercedess-Benz" ML250, державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок чого той отримав механічні пошкодження. Вважає, що винним в ДТП є водій УАЗу, який без включення сигналу повороту, не пересвідчився у безпеці руху здійснив поворот ліворуч, проте щодо цього водія протокол про порушення ПДР не складено і до відповідальності не притягнуто. Він вживав заходи, щоб не допустити наїзду на автомобіль "Mercedess-Benz" ML250, гальмував, проте зіткнення уникнути не вдалося. Відповідач також визнав, що автомобілі "Mercedess-Benz" ML250 та УАЗ між собою не контактували і механічні ушкодження автомобіль "Mercedess-Benz" ML250 отримав тільки внаслідок наїзду на нього автомобіля "OpelAstra", державний номерний знак НОМЕР_1, під його керуванням.
Постановою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 16 березня 2016 року адміністративне провадження закрито у звʼязку з відсутністю у діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення.
У мотивувальній частині постанови зазначено, що водій ОСОБА_5, який перебував за кермом автомобіля УАЗ, порушивши пункт 9.4 ПДР України та вимоги знаку 3.21 "Вʼїзд заборонено" своїми діями створив аварійну обстановку, яка потягла за собою вчинення ДТП. Крім того, зазначено, що в матеріалах адміністративної справи відсутні беззаперечні та достовірні дані, які б вказували, що ОСОБА_4 порушив вимоги пункту 12.1 ПДР України.
Зазначена постанова не оскаржена та набрала законної сили.
Відповідно до поліса обовʼязкового страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15 серпня 2015 року ОСОБА_4 застрахував свою цивільну відповідальність у ПрАТ "Страхова компанія "Провідна", відповідно до якого страхова компанія взяла на себе обовʼязок у разі настання страхового випадку виплати шкоду заподіяну майну в сумі 50 000,00 грн із відрахуванням франшизи в сумі 510,00 грн.
18 лютого 2016 року позивач звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування, проте йому відмовлено у зазначених виплатах з тих підстав, що постановою суду провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 закрито у звʼязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а тому підстав для виплати страхового відшкодування немає.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовʼязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його субʼєктивними і обʼєктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.
Субʼєктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обʼєктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.
З огляду на викладене, встановлені у справі про адміністративне правопорушення обставини є обовʼязковими для суду, що вирішує зазначений цивільній спір з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
При цьому, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, не впливає на вирішення позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, заподіяної потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 1187 ЦК України передбачені підстави і порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, частиною першої цієї статті встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повʼязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Частиною другої статті встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обʼєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.