Постанова
Іменем України
27 березня 2019 року
м. Київ
справа № 211/2580/17
провадження № 61-42156св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Кристалбанк",
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13
третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Довгинцівської районної в м. Кривий Ріг ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Кристалбанк", яка підписана представником Оленко Наталією Олександрівною, на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2018 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року акціонерне товариство "Кристалбанк" (далі - АТ "Кристалбанк", банк) звернулося з позовом до відповідачів про виселення з іпотечного житла.
Позов мотивований тим, що між позивачем, як правонаступником ЗАТ "Інвест-Кредит Банк" та ОСОБА_4, укладено кредитний договір № 170-Ф/07/2 від 05 червня 2007 року, за умовами якого позичальнику надано в користування кредит у сумі 150 000 грн, зі сплатою процентів у розмірі 16 % річних, з кінцевим терміном погашення 02 червня 2017 року. Для забезпечення виконання зобовʼязань укладено договір іпотеки № 77-1/07, який посвідчений приватним нотаріусом, за умовами якого передано в іпотеку банку належне йому на праві власності домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
У звʼязку з порушенням ОСОБА_4 своїх зобовʼязань за кредитним договором, рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 серпня 2013 року у справі № 211/3252/13-ц звернуто стягнення на предмет іпотеки.
В ході виконавчого провадження зʼясовано, що за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані у тому числі неповнолітні діти. Враховуючи вказаний факт, державний виконавець Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг звернувся до органу опіки та піклування Довгинцівської районної в місті ради щодо надання дозволу на реалізацію предмета іпотеки, але в наданні дозволу відмовлено.
У листопаді 2016 року за позивачем зареєстровано право власності на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, про що надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Станом на 25 травня 2017 року у домоволодінні зареєстровані та проживають відповідачі. 27 березня 2017 року на їх адресу направлено вимогу про добровільне звільнення нерухомого майна, яка залишена без задоволення.
Банк просив примусово виселити відповідачів з будинку АДРЕСА_1.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 січня 2018 року позовні вимоги АТ "Кристалбанк" задоволено. Виселено з будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що банк є власником будинку і право на розпорядження спірним домоволодінням належить позивачу, проживання в ньому відповідачів є незаконним та порушує права позивача, а тому відповідачі мають бути виселені зі спірної будинку.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено. Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 січня 2018 року скасовано та в задоволенні позову АТ "Кристалбанк" відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції при задоволенні позову не врахував висновків Верховного Суду України, викладених у постановах по справах № 6-2947цс15, № 6-477цс15, в яких зазначено, що за змістом статей 39, 40 Закону України "Про іпотеку" та статті 109 ЖК Українськи особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у звʼязку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло у тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду. Домоволодіння АДРЕСА_1 належить іпотекодавцю ОСОБА_5 на підставі рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 04 травня 2007 року в справі 2-1708/07. Оскільки у справі, що розглядається, будинок, що є предметом договору іпотеки, придбаний відповідачем не за рахунок отриманого кредиту, суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги ПАТ "Кристалбанк" про виселення осіб без надання їм іншого постійного жилого приміщення.
Аргументи учасників справи
У серпні 2018 року АТ "Кристалбанк" через представника Оленко Н. О. подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому посилалося на те, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач, як колишній власник майна, передавав його в іпотеку як забезпечення виконання зобовʼязання, не міг не усвідомлювати того, що предмет іпотеки може бути відчужений, тобто він зобовʼязаний був передбачати, що може втратити власність у випадку невиконання чи неналежного виконання взятого на себе основного зобовʼязання. У спірних правовідносинах підлягає застосуванню положення статті 391 ЦК України, яка передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, а порушене право власника - захисту шляхом виселення колишнього власника та членів його сімʼї.
У вересні 2018 року ОСОБА_6 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а оскаржене рішення залишити в силі. Вказує, що кредит на підставі кредитного договору № 170-Ф/07/2 видавався для купівлі транспортного засобу, а не будинку. Особам, яких виселяють із жилого будинку (жилого приміщення), що є предметом іпотеки і придбаний не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла, при зверненні стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку одночасно надається інше постійне житло. При цьому за положенням частини другої статті 109 ЖК УРСР постійне житло вказується в рішенні суду. Тому виселення відповідачів без надання іншого житлового приміщення є неможливим.
У жовтні 2018 року АТ "Кристалбанк" через представника Оленко Н. О. подало відповідь на відзив. Відповідь мотивована тим, що в спірних правовідносинах мають застосуватися положення статті 391 ЦК України, а не статті 109 ЖК.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.