Постанова
Іменем України
21 березня 2019 року
м. Київ
справа № 753/3422/18
провадження № 61-31242св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Пророка В. В.,
учасники справи:
заявник - Обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку "26-і",
заінтересовані особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5, в інтересах якої діє адвокат Іванов ОлександрВікторович, на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 01 березня 2018 року в складі судді Колесника О. М. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 25 квітня 2018 року в складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Оніщука М. І., Українець Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2018 року Обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку "26-і" (далі - ОСББ "26-і") звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просило застосувати забезпечення позову у виді арешту та заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна - групи нежитлових приміщень № 114, 115 на АДРЕСА_1.
Підставою звернення із заявою про забезпечення позову заявник вказує те, що він має намір звернутися до Дарницького районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку на приміщення № 114, 115 на АДРЕСА_1, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання недійсними договорів, обʼєктами яких є зазначені нежитлові приміщення.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 01 березня 2018 року заяву задоволено частково. Накладено арешт на групу приміщень № 114 (в літ. "А") - заклад громадського харчування на АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_5 на праві приватної власності. Накладено арешт на нежитлове приміщень № 115 (в літ. "А") на АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на праві приватної власності. У задоволенні заяви про заборону вчинення будь-яких дій щодо нерухомого майна - групи нежитлових приміщень № 114 та 115 на АДРЕСА_1, відмовлено. Допущено ухвалу до негайного виконання.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що невжиття заходів про забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 25 квітня 2018 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що, враховуючи зміст вимог, з якими має намір звернутися ОСББ "26-і", наявні підстави для забезпечення позову до його предʼявлення.
У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_5, в інтересах якої діє адвокат Іванов О. В., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви ОСББ "26-і" про забезпечення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що приміщення № 114 та 115 на АДРЕСА_1 не можуть належати співвласникам цього багатоквартирного будинку та не належить до допоміжних приміщень. Позивачем не подано доказів співмірності обраного заходу забезпечення позову з позовними вимогами. ОСББ "26-і" не вказало у чому саме невжиття заходів забезпечення позову утруднить виконання рішення суд в майбутньому.
У липні 2018 року ОСББ "26-і" подало до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що заявник обґрунтував належними та допустимими доказами, у чому саме невжиття заходів забезпечення позову утруднить виконання рішення суд в майбутньому. Між сторонами реально існує спір щодо вказаного вище майна, оскільки відповідачі незаконно захопили частину даху будинку АДРЕСА_1, який належить власникам квартир цього будинку, внаслідок чого збільшилася площа спірних приміщень. У разі невжиття заходів забезпечення позову, відповідачі відчужать спірні приміщення, що утруднить виконання рішення суду.
30 липня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Суди встановили, що в заяві про забезпечення позову ОСББ "26-і" зазначило, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є власниками групи приміщень № 114 та 115 на АДРЕСА_1.
На момент прийняття будинку в управління обʼєднанням співвласників багатоквартирного будинку площа групи приміщень № 114 становила 336,8 кв. м, площа нежитлових приміщень № 115 становила 279,8 кв. м.
14 березня 2017 року нотаріусом проведено державну реєстрацію прав на нежитлове приміщення № 114 на підставі договору про поділ спільного сумісного майна подружжя, в якому визначено збільшену площу 403,4 кв. м.
У подальшому нежитлове приміщення № 114 на підставі договору про поділ нерухомого майна від 28 березня 2017 року поділено в натурі на два обʼєкта: № 114, загальною площею 172,1 кв. м, власником якого є ОСОБА_4, та № 114/1, загальною площею 231,3 кв. м, власником якого є ОСОБА_5
26 квітня 2017 року на підставі договору про поділ майна від 28 березня 2017 року та висновку щодо технічної можливості обʼєднання обʼєктів від 10 квітня 2017 року нежитлові приміщення № 114/1 обʼєднані з нежитловим приміщенням № 115, внаслідок чого збільшено площу приміщення № 115 до 511,1 кв. м.
25 липня 2017 року на підставі договору дарування від 25 липня 2017 року ОСОБА_4 подарував ОСОБА_5 нежитлове приміщення № 114 площею 172,1 кв. м.