Постанова
Іменем України
20 березня 2019 року
м. Київ
справа № 161/8026/17
провадження № 61-11629св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - перший заступник керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області та заступника прокурора Волинської області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області, у складі судді Рудської С. М., від 21 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Волинської області, у складі колегії суддів: Данилюк В. А., Киці С. І., Шевчук Л. Я., від 26 грудня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року перший заступник керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення збитків.
Позовна заява мотивована тим, що вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 02 листопада 2016 року ОСОБА_3 була визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України. Вказаним вироком було встановлено, що ОСОБА_3, працюючи на посаді головного державного виконавця Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції, будучи згідно частини другої статті 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державним службовцем, тобто службовою особою, неналежно виконувала свої службові обовʼязки через несумлінне ставлення до них, чим вчинила службову недбалість. Так ОСОБА_3, отримавши 15 листопада 2007 року для виконання наказ Господарського суду Волинської області № 4/119-1 від 07 вересня 2002 року про стягнення з Волинського обласного дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" (далі - ВОДП ДАК "Хліб України") на користь Волинського головного регіонального управління комерційного банку "ПриватБанк" 1 206 403, 47 грн, який надійшов після попередньо винесеної постанови про повернення виконавчого документу на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", будучи зобовʼязана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, 16 листопада 2007 року у приміщенні Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції, маючи значний досвід роботи, неналежно віднеслась до своїх посадових обовʼязків, виконуючи їх не у точній відповідності до закону, у порушення вимог частини пʼятої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", якими не передбачено право стягувача на повторне предʼявлення виконавчого документа у випадках його попереднього відкликання за письмовою заявою стягувача, винесла постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Волинської області № 4/119-1 від 07 вересня 2002 року. Також 13 грудня 2007 року, 13 березня 2008 року та 31 березня 2008 року ОСОБА_3 винесла постанови про арешт коштів боржника ВОДП ДАК "Хліб України", а 07 жовтня 2008 року - постанову про стягнення з ВОДП ДАК "Хліб України" виконавчого збору, на підставі яких з рахунків ВОДП ДАК "Хліб України", відповідно до виставлених Першим ВДВС Луцького МУЮ платіжних вимог № 18 від 26 березня 2008 року на суму 68 863, 62 грн, № 85 від 30 травня 2008 року на суму 50 264, 09 грн, № 299 від 03 жовтня 2008 року на суму 405 877, 74 грн стягнуто та перераховано Волинському головному регіональному управлінню комерційного банку "Приватбанк" - 477 531, 32 грн, та на користь держави - 47 474, 13 грн виконавчого збору, тобто стягнуто коштів на загальну суму 525 005, 45 грн, які у подальшому за рішенням Господарського суду Волинської області від 04 жовтня 2011 року були стягнуті з Державного бюджету шляхом безспірного списання Державним казначейством України на користь ВОДП ДАК "Хліб України". Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_3 своїх службових обовʼязків через несумлінне ставлення до них, державі було завдано тяжких наслідків, що виразилось у спричиненні збитків на загальну суму 525 005, 45 грн. Зазначені збитки ОСОБА_3 у добровільному порядку не відшкодувала. Відповідно до положень частини четвертої статті 1191 ЦК України держава отримала право зворотної вимоги (регресу) до особи, винної у завданні шкоди.
Посилаючись на зазначені обставини, перший заступник керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 525 005, 45 грн збитків, заподіяних злочином.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 листопада 2017 року першому заступнику керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що право зворотної вимоги (регресу) до посадової, службової особи, винної за завдану шкоду, виникає у держави з моменту виконання нею свого зобовʼязання щодо відшкодування шкоди, а тому перебіг позовної давності у даному випадку має рахуватися з моменту, коли у держави виникло право зворотної вимоги до відповідача, тобто з 24 липня 2011 року, коли Державною казначейською службою України було виконано рішення Господарського суду Волинської області від 04 жовтня 2011 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Волинської області від 26 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про те, що позивач звернувся до суду з цим позовом із пропуском строку позовної давності, про застосування наслідків спливу якого заявлено відповідачем.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводи
У січні 2018 року заступником прокурора Волинської області подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Волинської області від 26 грудня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги першого заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги заступника прокурора Волинської області обґрунтовано тим, що судами попередніх інстанцій повно і всебічно не зʼясовано обставини справи. Висновок місцевого суду про те, що позивачем було пропущено строк звернення до суду є необґрунтованим. Моментом початку перебігу строку позовної давності є набрання законної сили вироком суду, яким доведено вину відповідача.
У лютому 2018 року Головним управлінням Державної казначейської служби України у Волинській області подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Волинської області від 26 грудня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги першого заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області є тотожними доводам, викладеним у касаційній скарзі заступника прокурора Волинської області.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
03 квітня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Волинської області від 26 грудня 2017 року.
11 квітня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою заступника прокурора Волинської області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Волинської області від 26 грудня 2017 року.
13 березня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом першого заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області до ОСОБА_3 про стягнення збитків, за касаційними скаргами Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області та заступника прокурора Волинської області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Волинської області від 26 грудня 2017 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Господарського суду Волинської області від 27 лютого 2002 року у справі № 4/119-50 стягнуто із ВОДП ДАК "Хліб України"на користь КБ "ПриватБанк" в особі Волинського головного регіонального управління 1 204 585, 47 грн заборгованості по кредиту та відсотках, а також судові витрати у розмірі 1 818, 00 грн.
На виконання вказаного рішення Господарським судом Волинської області 07 вересня 2002 року було видано наказ № 4/119-1 з терміном предʼявлення до 27 листопада 2002 року.
14 березня 2005 року Волинське головне регіональне управління КБ "ПриватБанк" звернулось до органу державної виконавчої служби із заявою про відмову від стягнення і повернення наказу господарського суду № 4/119-1 від 07 вересня 2002 року без виконання.
28 березня 2005 року підрозділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби направлено сторонам постанову за № 3-49/1466 про повернення виконавчого документа на підставі статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, яка була чинною на час винесення постанови).
16 листопада 2007 року головний державний виконавець Першого відділу ДВС Луцького МУЮ ОСОБА_3 винесла постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Волинської області від 07 вересня 2002 року № 4/116-1, а 13 березня 2008 року - постанову про арешт коштів ВОДП ДАК "Хліб України"у сумі 1 206 403, 47 грн.
Згідно постанови головного державного виконавця Першого відділу ДВС Луцького МУЮ ОСОБА_3 від 13 березня 2008 року було накладено арешт на кошти ВОДП ДАК "Хліб України" на суму 1 206 403, 47 грн, які знаходились на рахунках підприємства.
Протягом березня-жовтня 2008 року платіжними вимогами № 85 від 30 травня 2008 року, № 18 від 26 березня 2008 року, № 299 від 03 жовтня 2008 року на виконання наказу від 07 вересня 2002 року № 4/119-1 з розрахункового рахунку підприємства було списано кошти у загальній сумі 525 005, 45 грн.
У платіжних вимогах призначенням платежу було вказано: стягнення боргу згідно наказу № 4/119-1ГС від 07 вересня 2002 року з ВОДП ДАК "Хліб України" на користь Волинського головного регіонального управління КБ "ПриватБанк" у сумі 1 206 403, 47 грн.
Ухвалою Господарського суду Волинської області 13 жовтня 2008 року у справі № 4/119-50 було скасовано постанови Першого відділу ДВС Луцького МУЮ від 16 листопада 2007 року про відкриття виконавчого провадження та від 13 березня 2008 року про арешт коштів боржника. Вказана ухвала суду набрала законної сили.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20 січня 2010 року у справі № 4-119-50 визнано неправомірними дії Першого відділу ДВС Луцького МУЮ по стягненню виконавчого збору з ВОДП ДАК "Хліб Україна". Вказана постанова суду набрала законної сили і є чинною.