Постанова
Іменем України
21 березня 2019 року
м. Київ
справа № 280/61/17
провадження № 61-35977св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження ОСОБА_4 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 лютого 2018 року у складі судді Щербаченко І. В. та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 19 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Трояновської Г. С., Павицької Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації і відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_5 поширила недостовірну інформацію 10 січня 2017 року в залі Коростишівського районного суду Житомирської області в судових дебатах за участі суду, сторін та свідків, про що свідчить фонограма судового засідання.
Позивач зазначає, що ця інформація жодним чином не стосувалася питання, яке було предметом судового розгляду, доводилася до суду та присутніх у судовому засіданні виключно з метою формування негативної думки щодо особи ОСОБА_4, що вплинуло на ухвалення рішення у справі - відмову у задоволенні його позовних вимог.
На підставі вищевикладеного ОСОБА_4 просив визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію інформацію про те, що він, працюючи начальником контрольно-ревізійної служби, скористався службовим становищем та незаконно отримав з колгоспу ім. Кірова, яке в послідуючому було реорганізоване у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Племзавод Коростишівський", корову замість виписаного "телятка", йому подарували автомобіль "Таврія" та трактор МТЗ; зобовʼязати ОСОБА_5 протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду у справі спростувати у такий же спосіб, у який вона була поширена, недостовірну інформацію та таку, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію; стягнути 30 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, які він має намір витратити на відновлення своєї ділової репутації.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що поширена відповідачем інформація не є такою, що порушує немайнові права позивача і поширена відповідачем виключно як виступ у судових дебатах, більше того, позивач 10 січня 2017 року не скористався правом на репліку після виступу ОСОБА_5 у судових дебатах, чого не заперечує сам позивач.
Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 19 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідач належним чином довела правдивість своїх висловлювань. Позивач не надав належних та допустимих доказів про приниження своєї ділової репутації та не довів, що оспорювана інформація якимось чином перешкоджає йому повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач є публічної особою, багато років працював заступником начальника Райсільгоспуправління у Коростишівському районі Житомирської області, балотувався та був обраний депутатом районної та однієї з сільських Рад. Тому, поширена ОСОБА_5 недостовірна інформація була сприйнята судом, сторонами та свідками та може бути поширена необмеженому колу осіб, що може вплинути на його авторитет серед жителів міста, району та області.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.