Постанова
Іменем України
13 березня 2019 року
м. Київ
справа № 303/7316/15
провадження № 61-332св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач)
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 - правонаступника ОСОБА_2, на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 квітня 2016 року у складі судді Костя В. В. та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 07 листопада 2017 року у складі суддів: Собослой Г. Г., Фазикош Г. В., Бисаги Т. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідачі: ОСОБА_2, правонаступником якої є ОСОБА_1; Чинадіївська селищна рада Мукачівського району Закарпатської області,
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Мукачівська районне бюро технічної інвентаризації та експлуатації,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області (далі - Чинадіївська селищна рада) про визнання недійсними рішень та актів.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що Чинадіївською селищною радою були прийняті рішення: виконавчого комітету від 28 листопада 2002 року № 175 "Про оформлення права власності на індивідуальний житловий будинок"; 20-тої сесії 5 скликання Чинадіївської селищної ради від 16 жовтня 2007 року № 315 "Про скасування рішення виконкому"; 17 сесії 5 скликання Чинадіївської селищної ради від 26 червня 2007 року № 261 "Про надання земельних ділянок"; 18 сесії 5 скликання Чинадіївської селищної ради від 27 липня 2007 року № 275 "Про внесення часткових змін до рішень сесії селищної ради, на підставі яких відповідачу ОСОБА_2 було надано в приватну власність прилеглі до будинку по АДРЕСА_1 земельні ділянки площею 0, 1500 га та 0, 0980 га, що знаходилися у фактичному користуванні померлого ОСОБА_4, у якого позивач ОСОБА_3 придбав будинок за зазначеною адресою, і цими рішеннями органу місцевого самоврядування порушені його права як власника.
Внаслідок прийнятих рішень Чинадіївською селищною радою він не може обслуговувати свій будинок, оскільки прилеглі до нього земельні ділянки належать на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2 Також і сам будинок розташований на землі, яка на підставі оспорюваних за предметом позову рішень стала власністю ОСОБА_2 Крім того, на реалізацію зазначених рішень Чинадіївської селищної ради відповідачу ОСОБА_2 видані державні акти на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 04 грудня 2007 року та серії НОМЕР_1 від 11 грудня 2007 року.
Зазначав, що відповідно до статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України та пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування земельного законодавства при розгляді цивільних справ" до нього як до покупця будинку за договором від 13 вересня 2007 року, укладеним між ним і ОСОБА_4, мало перейти право користування земельними ділянками. Проте орган місцевого самоврядування своїми рішеннями передав прилеглу до його будинку землю ОСОБА_2, тим самим позбавивши його як власника будинку можливості обслуговувати останній та належним чином користуватися власністю.
Обґрунтовуючи вимогу щодо визнання недійсним рішення виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради 28 листопада 2002 року № 175 "Про оформлення прав власності на індивідуальний житловий будинок", ОСОБА_3 посилався на те, що вказаним рішенням органу місцевого самоврядування передано у власність будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_6, який помер у 1973 році, і необхідність скасування цього рішення повʼязана з тим, що ОСОБА_2 вважає себе спадкоємцем майнових прав померлого ОСОБА_6, в тому числі і зазначеного будинку.
З урахуванням викладеного та заяви про збільшення позовних вимог позивач ОСОБА_3 просив суд визнати недійсними: рішення виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради від 28 листопада 2002 року № 175 "Про оформлення права власності на індивідуальний житловий будинок"; рішення 20-тої сесії 5 скликання Чинадіївської селищної ради від 16 жовтня 2007 року № 315 "Про скасування рішення виконкому"; рішення 17 сесії 5 скликання Чинадіївської селищної ради від 26 червня 2007 року № 261 "Про надання земельних ділянок"; рішення 18 сесії 5 скликання Чинадіївської селищної ради від 27 липня 2007 року № 275 "Про внесення часткових змін до рішень сесії селищної ради"; державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 04 грудня 2007 року ОСОБА_2; державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 11 грудня 2007 року ОСОБА_2
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 квітня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсними: рішення виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради від 28 листопада 2002 року № 175 "Про оформлення права власності на індивідуальний житловий будинок"; рішення 20-тої сесії 5 скликання Чинадіївської селищної ради від 16 жовтня 2007 року № 315 "Про скасування рішення виконкому"; рішення 17 сесії 5 скликання Чинадіївської селищної ради від 26 червня 2007 року № 261 "Про надання земельних ділянок"; рішення 18 сесії 5 скликання Чинадіївської селищної ради від 27 липня 2007 року № 275 "Про внесення часткових змін до рішень сесії селищної ради"; державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 04 грудня 2007 року ОСОБА_2; державного акта на право приватної вланості на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 11 грудня 2007 року ОСОБА_2 Вирішено питання про судові витрати.
Судове рішення мотивоване тим, що на час прийняття оспорюваного рішення від 28 листопада 2002 року №175 діяв ЦК Української РСР, згідно частини другої статті 9 якого правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється з смертю. Таким чином, виконавчий комітет Чинадіївської селищної ради не мав права приймати рішення про оформлення права власності за особою, у якої припинилась правоздатність. Спадкоємець померлого міг лише успадкувати ті права і обовʼязки, які за життя той мав. Так як за життя ОСОБА_6 не оформив право власності на будинок, то і після його смерті таке право у нього виникнути не могло. Правовстановлюючі та реєстраційні документи щодо права власності ОСОБА_3 на спірний будинок є чинними. При прийнятті рішення № 315 від 16 жовтня 2007 року "Про скасування рішення виконкому" Чинадіївська селищна рада діяла з порушенням закону, оскільки орган місцевого самоврядування не може скасовувати свої передні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, повʼязані з реалізацією певних субʼєктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і субʼєкти цих правовідносин заперечують проти ї зміни чи припинення. Отже, Чинадіївска селищна рада не мала права самостійно скасовувати своє попереднє рішення, внаслідок якого в окремих осіб виникли та були реалізовані цивільні правовідносини. Прийнявши 26 липня 2007 рішення № 326 "Про узаконення самовільного будівництва та оформлення права власності на нерухоме майно" за ОСОБА_4, Чинадіївська селищна рада через один день, тобто 27 липня 2007 року прийняла рішення № 275 "Про внесення часткових змін до рішень сесії селищної ради", яким передала у власність ОСОБА_2 дві земельні ділянки в АДРЕСА_1, а саме: 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового буднику та 0,0980 га для ведення особистого селянського господарства, перед цим, надавши дозвіл відповідачу на приватизацію цих земельних ділянок. Дозволивши приватизувати одній особі земельні ділянки, на яких знаходиться будинок та які потрібні для його обслуговування, Чинадієвська селищна рада дозволяє оформити право власності на будинок іншій особі, а через день передає земельні ділянки громадянину, якому дозволила їх приватизувати, хоча, через три місяці скасовує рішення, яким надала дозвіл оформити право власності на будинок. Сторонами не заперечується факт, що ОСОБА_4 до дня своєї смерті проживав у будинку, користувався ним, а також прилеглою до будинку земельною ділянкою, так як ОСОБА_2 проживала у цьому же населеному пункті по АДРЕСА_2. Після смерті ОСОБА_6 у будинку проживала його дружина зі своїм співмешканцем ОСОБА_4 При прийнятті рішення від 26 липня 2007 року № 326 "Про узаконення самовільного будівництва та оформлення права власності на нерухоме майно" за ОСОБА_4 та достовірно знаючи про факт проживання вказаної особи в будинку та користування ним прилеглими до нього земельними ділянками, орган місцевого самоврядування не вправі був приймати через один день рішення про передачу спірних земельних ділянок іншій особі та видавати державні акти на імʼя ОСОБА_2 після того, як будинок був відчужений на користь позивача і до нього мало перейти право користування спірними земельними ділянками по АДРЕСА_1, у відповідності до статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України. На момент видачі державних актів відповідачу та на час розгляду справи у суді договір купівлі - продажу від 13 вересня 2007 року ніким не скасований, а позивач є власником будинку, а тому передача у власність земельної ділянки, на якій розташований вказаний обʼєкт нерухомості, іншій особі є неправомірним. Оскільки, ОСОБА_6 не оформив за життя право власності на будинок, тому не міг його отримати і після своєї смерті. Питання про визначення фактичного спадкоємця вказаного майна повинно вирішуватися у відповідності до вимог закону, а не визнання за померлою у 1973 році особою права власності на будинок, а також скасування у самостійного порядку рішення, на підставі якого у третіх особі виникли цивільні права та обовʼязки.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2017 року залучено до справи правонаступника ОСОБА_2 - ОСОБА_1
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 07 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив дійсні правовідносини сторін, які випливають з обставин справи, при вирішенні спору застосував правові норми, які підлягали застосуванню, всебічно, повно та обʼєктивно дослідив зібрані докази та дав їм належну оцінку, обґрунтовано задовольнивши позовні вимоги.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_2 була власником спірного будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від10 січня 2003 року, а тому оформлення прав на будинок ОСОБА_4 є протиправним.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.