Постанова
Іменем України
27 березня 2019 року
м. Київ
справа № 201/6092/17
провадження № 61-48215св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
відповідач - Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в інтересах якої діє законний представник-мати ОСОБА_5, на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2018 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Деркач Н. М., Макарова М. О.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інтересах якої діють її батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_7 звернулися із позовом до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання права на приватизацію та зобовʼязання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ВАТ "Виробниче обʼєднання "Дніпровський машинобудівний завод" від 17 липня 1996 року ОСОБА_4 та членам її сімʼї було видано ордер на житлову площу у гуртожитку, а саме кімнати АДРЕСА_1. До складу сімʼї ОСОБА_4 на той час входили дочка ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10
Рішенням Дніпропетровської міської ради № 10/62 від 22 жовтня 2010 року жилі, нежилі та допоміжні приміщення гуртожитку було дозволено приватизувати громадянам, які у ньому проживають. ОСОБА_4 звернулася із відповідною заявою та всіма необхідними документами до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, на що отримала лист від 27 листопада 2015 року про відмову у передачі у власність кімнат у гуртожитку через здійснення самовільного переобладнання із самовільним захопленням місць загального користування та реєстрації позивача та членів її сімʼї у гуртожитку без визначення номеру кімнати, тобто на койко-місце.
Крім того, листом від 21 серпня 2015 року позивача ОСОБА_4 було повідомлено, що приватизація кімнат може бути здійсненна після узаконення самовільного перепланування. 27 травня 2016 року позивач звернулася до Департаменту житлового господарства із клопотанням узаконити перепланування, на що отримала відмову з причин відсутності таких повноважень у Департаменту житлового господарства.
Позивачі іншого власного житла не мають, зареєстровані та мешкають у гуртожитку з 17 липня 1996 року та вважають, що мають законне право на приватизацію житлових кімнат і частини приміщень загального користування у гуртожитку.
Позивачі просили:
визнати за ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 право на приватизацію кімнат АДРЕСА_1
зобовʼязати Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради приватизувати з видачею свідоцтва про право власності на їх користь перелічені житлові кімнати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2017 року у складі судді: Ходаківського М. П. позовні вимоги задоволено частково. Визнано право ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на приватизацію кімнат АДРЕСА_1 Зобовʼязано Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради здійснити заходи щодо приватизації кімнат АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване необхідністю захисту прав позивачів, які мають законне право на приватизацію житлових кімнат у гуртожитку, в яких вони постійно проживають та зареєстровані і не мають у власності іншого житла, отже відповідач зобовʼязаний вжити заходи щодо приватизації кімнат позивачів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2018 року апеляційну скаргу Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2017 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання права на приватизацію та зобовʼязання вчинити певні дії відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що при зверненні у 2010 році до органу приватизації, позивач ОСОБА_4 отримала відмову у приватизації, з підстав відсутності повноважень у відповідача щодо узаконення переобладнання житлових приміщень гуртожитку з незаконним самовільним захопленням та приєднанням допоміжних приміщень та площі, яка зазначена у правовстановлюючих документах на житло. Крім цього згідно ордеру було надано право користування житловою площею у розмірі 64,3 кв м, а правові підстави для користування площею 107,8 кв м відсутні. Апеляційний суд указав, що звернення позивачів до суду фактично є позовом про визнання права власності на самочинне будівництво, тоді як позов з цих підстав має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого, чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору.
Аргументи учасників справи
У грудні 2018 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 подали касаційну скаргу на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2018 року, в якій просять скасувати оскаржене рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
При цьому посилаються на те, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що наявні перепланування у кімнатах не є самочинним будівництвом, що підтверджено висновком експерта. Акцентують увагу, що апеляційний суд розглянув справу без належного повідомлення позивачів, а про оскаржену постанову дізналися лише при зверненні до суду першої інстанції для отримання виконавчого листа. Всі листи, направлені апеляційним судом поверталися із відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Позиція Верховного Суду
Згідно частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до частин шостої, сьомої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через курʼєрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Юридичним особам та фізичним особам-підприємцям у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.