Постанова
Іменем України
20 березня 2019 року
м. Київ
справа № 705/6291/16-ц
провадження № 61-7764св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", яка підписана представником Попельнюх ТетяноюІванівною, на рішення апеляційного суду Черкаської області від 27 липня 2017 року у складі колегії суддів: Храпка В. Д., Бондаренка С. І., Новікова О. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк", банк) звернулося з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява обґрунтована тим, що 11 квітня 2012 року між сторонами укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого банк надав кредит у розмірі 3 200 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом 30,00 % річних на суму залишку за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Взяті на себе зобовʼязання ОСОБА_4 не виконала, у звʼязку з чим виникла заборгованість за кредитним договором, станом на 31 серпня 2016 року, яка становить 31 109,07 грн.
АТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з ОСОБА_4 на свою користь заборгованість по кредитному договору № б/н від 11 квітня 2012 року в сумі 31 109,07 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 березня 2017 року в складі судді: Кімстачова О.С. позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у розмірі 31 109,07 грн за кредитним договором№ б/н від 11 квітня 2012 року та судовий збір в сумі 1 378 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між сторонами існують грошові зобовʼязання, що виникли на підставі кредитного договору. Відповідач є позичальником, який не виконує належним чином свої зобовʼязання за договором щодо своєчасного та у повному обсязі повернення суми кредиту, сплати процентів, неустойки, що є підставою для примусового стягнення суми заборгованості.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 27 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 березня 2017 року скасовано. В задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що останній платіж здійснено 30 травня 2013 року, а до суду позивач звернувся 03 жовтня 2016 року, тобто через 3 роки 4 місяці 4 дні. Докази про здійснення оплати відповідачем після 30 травня 2013 року будь-яких коштів в матеріалах справи відсутні. Відповідач із 30 травня 2013 року не здійснювала будь-яких дій, що свідчать про визнання боргу.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2017 року АТ КБ "Приватбанк" через представника Попельнюх Т. І. надіслало касаційну скаргу, в якій просило оскаржене рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому посилався на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позовна давність не сплинула. Проценти за кредитом та пеня за процентами підлягають стягненню із відповідача у межах позовної давності, що узгоджується із висновком Верховного Суду України, який викладено у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-249цс15.
У березні 2018 року ОСОБА_4 надіслала клопотання, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін. Клопотання мотивоване безпідставністю та необґрунтованістю доводів касаційної скарги. Вказує, що рішення апеляційного суду є справедливим.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2018 року у справі відкрито касаційне провадження.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що відповідно до укладеного договору б/н від 11 квітня 2012 року ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 3 200,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, погашення заборгованості повинно здійснюватися відповідачем, починаючи з 01 по 25 число кожного місяця, шляхом надання банку коштів (щомісячного платежу) для погашення заборгованості за кредитом.
Суди встановили, що банк свої зобовʼязання виконав в повному обсязі та надав кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач як позичальник за кредитним договором в установлені строки добровільно належним чином зобовʼязання не виконувала. Станом на 31 серпня 2016 року відповідач має заборгованість за кредитом у загальній сумі 31 109,07 грн, з яких: 2 894,53 грн - заборгованість за кредитом; 23 096,85 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 160,12 грн - заборгованість за комісією; 1 957,57 грн - штраф.
Апеляційний суд встановив, що останній платіж здійснено 30 травня 2013 року, а до суду позивач звернувся 03 жовтня 2016 року. Докази про здійснення оплати відповідачем після 30 травня 2013 року будь-яких коштів в матеріалах справи відсутні. Відповідач із 30 травня 2013 року не здійснювала будь-яких дій, що свідчать про визнання боргу.
При відмові у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції вважав, що банк звернувся до суду із позовом за захистом свого порушеного права поза межами позовної давності.