Постанова
Іменем України
20 березня 2019 року
м. Київ
справа №454/1923/17
провадження № 61-24924св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), ЖуравельВ. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Держава Україна в особі Міністерства юстиції України та Державної казначейської служби України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 13 червня 2017 року в складі судді Бойко С. М.
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина рішення
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Держави України в особі Міністерства юстиції України та Державної казначейської служби про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначав, що внаслідок порушення Галицьким районним судом м. Львова, апеляційним судом Львівської області та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ чинного законодавства позивачу завдана моральна шкода, на відшкодування якої він просив стягнути 1 000 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сокальського районного суду м. Львова від 25 квітня 2017 року в складі судді Струс Т. В. в задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції виходив з відсутності передбачених законом підстав для відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_4 не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до положень статті 297 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвал).
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 13 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 визнано неподаною та повернуто заявнику з тих підстав, що ОСОБА_4 не виконав вимоги попередньої ухвали та не усунув недоліки апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду Львівської області від 13 червня 2017 року та передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 липня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту першого Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
15 травня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Доводи учасників справи
Аргументи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору як за подання позовної заяви, так і за подання апеляційної скарги.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Фактичні обставини у справі, встановлені судами
Встановлено, що у травні 2017 року ОСОБА_4 подав до апеляційного суду Львівської області апеляційну скаргу на рішення Сокальського районного суду м. Львова від 25 квітня 2017 року про відмову йому в задоволенні позову до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями суду.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25 травня 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_4 залишена без руху та надано строк для сплати судового збору.
09 червня 2017 року ОСОБА_4 подав клопотання, в якому вказав, що не повинен сплачувати судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) та просив вказати норми чинного законодавства, відповідно до яких повинен сплачувати судовий збір та уточнити його розмір та просив продовжити йому строк для усунення недоліків.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 13 червня 2017 року ОСОБА_4 апеляційну скаргу ОСОБА_4 визнано неподаною та повернуто заявнику.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду