1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду






Постанова

Іменем України


14 березня 2019 року

м. Київ


справа № 754/3215/17

провадження № 61-42842св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

ЖуравельВ. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

представник відповідача - ОСОБА_6,

третя особа - Служба у справах дітей Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5, подану представником ОСОБА_6, на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 травня 2018 року у складі судді Лісовської О. В. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 18 липня 2018 року у складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Андрієнко А. М., Заришняк Г. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просив зобовʼязати ОСОБА_5 не чинити йому перешкоди у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановити порядок його участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_7 за таким графіком: до досягнення дитиною пʼятирічного віку (до ІНФОРМАЦІЯ_2):

- кожної середи з 17 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. (без присутності матері);

- з 17 год. 00 хв. кожної пʼятниці до 20 год. 00 хв. кожної суботи (без присутності матері);

- щорічно 29 липня з 10 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. (без присутності матері);

- щорічно 02 та 08 січня з 10 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.(без присутності матері);

- щорічно 14 днів поспіль у період з 01 червня до 01 вересня для спільного літнього відпочинку та оздоровлення дитини (без присутності матері).

З часу досягнення дитиною пʼятирічного віку (з ІНФОРМАЦІЯ_2) і до досягнення дитиною 14-річного віку (до 28 липня 2028 року):

- кожної середи з 17 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. (без присутності матері);

- з 17 год. 00 хв. кожної першої та третьої пʼятниці місяця до 18 год. 00 хв. кожної першої та третьої неділі місяця (без присутності матері);

- щорічно по три дні поспіль у період шкільних весняних та осінніх канікул (без присутності матері);

- щорічно по сім днів поспіль у період шкільних зимових канікул (без присутності матері);

- щорічно 21 день поспіль у період шкільних літніх канікул (без присутності матері);

- щорічно 29 липня з 10 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. (без присутності матері).

Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 26 жовтня 2013 року він перебуває з ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

15 грудня 2016 року відповідач разом із сином поїхала до своїх батьків і додому не повернулась, уникає будь-якого спілкування, не відповідає на телефонні дзвінки та смс-повідомлення, не надає інформацію про сина, стан його здоровʼя та розвиток.

12 січня 2017 року він звернувся до Служби у справах дітей Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації з заявою з приводу проведення бесіди з відповідачкою щодо перешкод у спілкуванні з дитиною, але до теперішнього часу це питання не вирішено.

На підставі викладеного просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 11 травня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Зобовʼязано ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_4 перешкоди у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановлено порядок участі батька ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, за таким графіком: до досягнення дитиною пʼятирічного віку (до ІНФОРМАЦІЯ_2):

- кожної середи з 17 го. 00 хв. до 20 год. 00 хв. у присутності матері;

- кожної пʼятниці з 17 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. у присутності матері;

- щорічно 29 липня з 10 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. у присутності матері;

- щорічно 02 та 08 січня з 10 год.00 хв. до 20 год. 00 хв. у присутності матері.

3 часу досягнення дитиною пʼятирічного віку (з ІНФОРМАЦІЯ_2) і до досягнення дитиною 14-річного віку (до ІНФОРМАЦІЯ_3):

- кожної середи з 17 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. (без присутності матері);

- з 17 год. 00 хв. кожної першої та третьої пʼятниці місяця до 18 год. 00 хв. кожної першої та третьої неділі місяця (без присутності матері);

- щорічно по три дні поспіль у період шкільних весняних та осінніх канікул (без присутності матері, але за попереднім погодженням з матірʼю);

- щорічно по сім днів поспіль у період шкільних зимових канікул (без присутності матері, але за попереднім погодженням з матірʼю);

- щорічно 21 день поспіль у період шкільних літніх канікул (без присутності матері, але за попереднім погодженням з матірʼю);

- щорічно 29 липня з 10 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. (без присутності матері).

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив із того, що такий спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з сином відповідає інтересам дитини, вимогам чинного законодавства та нормам міжнародного права, позитивно впливатиме на психологічний стан і розвиток дитини.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 18 липня 2018 року рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 травня 2018 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_5, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст та узагальнюючі доводи особи, яка подала касаційну скаргу

ОСОБА_5 через свого представника ОСОБА_9 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий судовий розгляд.

Позивач, як батько, не довів, що він ужив усіх заходів для того, щоб порозумітися з матірʼю дитини і добровільно вирішити питання, повʼязані з вихованням дитини.

Крім того, суди не врахували, що відповідно до консультативного висновку психолога дитині рекомендований щоденний домашній режим.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу на надходили

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 26 жовтня 2013 року, у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1

Після припинення спільного проживання за згодою сторін малолітній ОСОБА_7 проживає разом із матірʼю ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_1

ОСОБА_4 працює інженером І категорії в інституті "Укрдіпробудміст", за місцем роботи та місцем проживання (АДРЕСА_2) характеризується позитивно.

У лютому 2017 року позивач звертався до директора Київського міського центру дитини із заявою про проведення сімейної медіації, яка проведена не була через відмову відповідача.

Згідно з актом обстеження умов проживання, складеним 17 травня 2017 року Службою у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, у квартирі батька створені всі умови для перебування дитини.

Через відмову відповідача допустити працівників Служби у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, обстеження умов проживання дитини за місцем проживання матері у квартирі АДРЕСА_1 не проводилось.

Згідно з медичними документами, наданими під час розгляду справи, малолітній ОСОБА_7 часто хворіє, перебуває під наглядом лікарів, у тому числі лікаря-невропатолога. Відповідно до Консультативного висновку психолога від 11 жовтня 2017 року дитині сторін надано відповідні рекомендації, а саме: щоденний домашній режим, за рахунок високого рівня привʼязаності до матері - всі знайомства, заняття проводити в її присутності для запобігання розвитку істеричних розладів та стресових станів; систематичний огляд невролога.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норм права


................
Перейти до повного тексту