Постанова
Іменем України
20 березня 2019 року
м. Київ
справа № 635/8381/15-ц
провадження № 61-32301св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи:ОСОБА_2, споживчий кооператив "Перспектива", товариство з обмеженою відповідальністю "Снейк",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, на рішення Харківського районного суду Харківської області від 16 січня 2017 року у складі судді Токарєвої Н. М. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2017 року у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Карімової Л. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, споживчий кооператив "Перспектива" (далі - СК "Перспектива"), товариство з обмеженою відповідальністю "Снейк" (далі - ТОВ "Снейк").
Позов мотивовано тим, що 24 червня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 839/3/27/38/8-441, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 72 800,00 доларів США зі сплатою 13,50 % річних, строком до 10 червня 2033 року на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до додаткової угоди від 26 січня 2009 року № 1 до кредитного договору, сторони погодили зміну процентної ставки на рівні 14,00 % річних.
На забезпечення виконання зобовʼязань позичальника за кредитним договором від 24 червня 2008 року між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 839/4/27/38/8-458.
У звʼязку з тим, що ОСОБА_2 умови кредитного договору належним чином не виконував 16 жовтня 2015 року банк направляв письмову вимогу ОСОБА_1 Проте зобовʼязання за договором поруки поручителем не виконане.
Згідно з розрахунком заборгованості за відповідачем станом на 17 червня 2015 року існує заборгованість у розмірі 128 875,14 доларів США, що еквівалентно 2 854 293,02 грн і складається з суми заборгованості за кредитом у розмірі 70 358,65 доларів США, що еквівалентно 1 558 285,02 грн, суми заборгованості із сплати відсотків у розмірі 40 125,42 доларів США, що еквівалентно 888 687,44 грн, пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 3 897,98 доларів США, що еквівалентно 86 331,48 грн, пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 14 493,09 доларів США, що еквівалентно 320 989,09 грн.
ПАТ "Укрсоцбанк" просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за договором кредиту від 24 червня 2008 року № 839/3/27/38/8-441 в сумі 2 854 293,02 грн; стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" сплачений судовий збір у розмірі 42 814,40 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 16 січня 2017 року позовні вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за договором від 24 червня 2008 року кредиту № 839/3/27/38/8-441 в сумі 2 854 293,02 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" сплачений судовий збір в розмірі 42 814,40 грн.
Рішення міського суду мотивовано тим, що ОСОБА_2 заборгованість, стягнуту з нього рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації банків від 28 лютого 2011 року не погашає, а тому з ОСОБА_1 як поручителя за кредитними зобовʼязаннями ОСОБА_2 підлягає стягненню заборгованість у заявленому позивачем розмірі.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2017 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 16 січня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками Харківського районного суду Харківської області від 16 січня 2017 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2017 року ОСОБА_3 - представник ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Харківського районного суду Харківської області від 16 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2017 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 мотивована тим, що судами не застосовано до спірних правовідносин положення частини четвертої статті 559 ЦК України та не перевірено чи припинилась порука ОСОБА_1 за кредитними зобовʼязаннями ОСОБА_2
Не застосовано положення частини першої статті 267 ЦК України, про застосування якої було заявлено відповідачем.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 24 червня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 839/3/27/38/8-441, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику грошові кошти у сумі 72 800,00 доларів США, зі сплатою 13,50 % річних, строком до 10 червня 2033 року.
Відповідно до додаткової угоди від 26 січня 2009 року № 1 до кредитного договору, сторони погодили зміну процентної ставки на рівні 14,00 % річних.
24 червня 2008 року між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в якості забезпечення виконання зобовʼязань позичальника за кредитним договором укладено договір поруки № 839/4/27/38/8-458.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 28 лютого 2011 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість, яка станом на 28 жовтня 2010 року становить 702 114,86 грн. Рішення є чинним.
30 листопада 2011 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва видано виконавчий лист.
Згідно з розрахунком заборгованості станом на 17 червня 2015 року вона складає - 128 875,14 доларів США, що еквівалентно 2 854 293,02 грн, з якої сума заборгованості за кредитом - 70358,65 доларів США, що еквівалентно 1 558 285,02 грн, суми заборгованості за відсотками - 40 125,42 доларів США, що еквівалентно 888 687,44 грн, пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 3 897,98 доларів США, що еквівалентно 86 331,48 грн, пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 14 493,09 доларів США, що еквівалентно 320 989,09 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобовʼязання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За статтею 610 ЦК Українипорушенням зобовʼязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовʼязання (неналежне виконання).