ПОСТАНОВА
Іменем України
26 березня 2019 року
Київ
справа №804/5893/15
адміністративне провадження №К/9901/14894/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2015 (головуючий суддя - Панченко О.М., судді: Коршун А.О., Чередниченко В.Є.) у справі №804/5893/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДКОМ-ФОРТ" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДКОМ-ФОРТ" (далі - ТОВ "БУДКОМ-ФОРТ") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС від 05.11.2014 №110100000/2014/200214/1 про коригування митної вартості товару, визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації від 05.11.2014 №110100000/2014/00538.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про безпідставність прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та визначення митної вартості за другорядним (резервним) методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2015 в позові відмовлено.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції погодився з доводами відповідача про те, що у документах, які надані позивачем до Дніпропетровської митниці ДФС містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; декларантом не було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, у звʼязку з чим у відповідності до частини шостої статті 54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2015 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено з підстав надання позивачем митному органу всіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для визначення митної вартості ввезеного товару, та обґрунтованості вимог щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, Дніпропетровська митниця ДФС оскаржила його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2015 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2015.
В обґрунтування своїх вимог Дніпропетровська митниця ДФС посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 52, 53, 54 Митного кодексу України.
Так, у касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність дій митниці щодо прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, оскільки в документах, які надані позивачем до Дніпропетровської митниці ДФС містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, між позивачем та компанією UNACOA SPA CONSORTILE (Італія) було укладено контракт №2806-UN/BF від 12.09.2014.
04.11.2014 позивачем з метою митного оформлення товару "груші свіжі сорту ABATE FETEL", що надійшов згідно вищезазначеного контракту, до митного посту "Дніпропетровськ-Лівобережний" Дніпропетровської митниці ДФС надано електронну митну декларацію №110100000/2014/230524.
Митна вартість товару декларантом визначено за основним методом визначення митної вартості (за ціною угоди).
Для митного оформлення позивачем подані документи, встановлені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний договір №2806-UN/BF від 12.09.2014; специфікацію №4 від 27.10.2014; пакувальний лист №4 від 27.10.2014; рахунок-фактуру (інвойс) №FT/873 від 27.10.2014; CMR №019111 від 27.10.2014; калькуляцію транспортних витрат №29/10/1 від 29.10.2014; заявку на перевезення №доп від 20.10.2014; рахунок-проформу перевізника б/н від 27.10.2014; заяву на страхування №17 від 28.10.2014; прайс-лист б/н від 27.10.2014; комерційну пропозицію від 24.10.2014; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений експертною організацією №ГО-5021/2 від 03.11.2014; договір на страхування 043.06474 від 26.09.2014; договір комісії №1209/7 від 12.09.2014; специфікація до договору комісії №4КИ від 27.10.2014; договір перевезення №02/04/2013 від 02.04.2013; договір перевезення №643 від 01.04.2013; фітосанітарний сертифікат СЕ/І/0350895 від 27.10.2014; сертифікат про походження товару S/0424808 від 27.10.2014; сертифікат якості від 27.10.2014; декларацію виробника від 27.10.2014; лист виробника від 27.10.2014; експортну декларацію країни відправлення 14ITQUS1T0008304E8 від 27.10.2014.
За наслідками проведення процедури консультацій відповідач, шляхом надіслання на адресу декларанта електронного повідомлення, зазначив, що при розгляді наданих документів ним виявлено наступне:
Договором комісії №1209/7 від 12.09.2014 передбачено виплату комісійної винагороди у розмірі 0,2% від обʼєму поставок, але вартість товару у специфікації до зовнішньоекономічного контракту та специфікації до договору комісії не відрізняється. Даний факт дає підстави вважати про не включення до вартості всіх складових.
Згідно зовнішньоекономічного договору від 12.09.2014 №2806-UN/BF товар постачається на умовах FCA IT Ferrara. Цей термін означає, що продавець доставить товар, що пройшов митне очищення у зазначене перевізником місце. В калькуляції витрат на доставку вантажу від 29.10.2014 №29/10/1 зазначено експедиторські послуги - 3333,33 грн., що не відповідає вартості експедиторських послуг згідно рахунка-проформи від 27.10.2014, в якій зазначено 4000,00 грн.;
У наданому до митного оформлення висновку ТПП №ГО-5021/2 від 03.11.2014 містяться посилання на Інтернет-сайт www.freshmarket.eu, згідно інформації даного Інтернет сайту на 03.11.2014 вартість груш свіжих становить від 0,66-0,8 євро/кг, що не відповідає вартості 0,45 євро/кг, зазначеному в експертному висновку, наданому до митного оформлення. Також у висновку ТПП №ГО-5021/2 від 03.11.2014 містяться посилання на Інтернет-сайт www.nrfruit.com, який відсутній у мережі Інтернет. Перелічені документи, які подавалися до ТПП для винесення рішення щодо ринкової вартості товару, зазначена специфікація №4 без дати її складання, а саме 27.10.2014.
З огляду на вказане, відповідач зазначив, що викладене викликає сумніви у достовірності складових митної вартості заявленого товару та ставить під сумнів автентичність наданих до митного контролю документів і не дає змогу вірно розрахувати митну вартість товару, заявленого до митного оформлення, у звʼязку з чим необхідно надати додаткові документи: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повʼязаних із виконання умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації.
Декларант заявою вих.№01 від 05.11.2014 повідомив митний орган про неможливість надання додаткових документів у десятиденний термін.
05.11.2014 у звʼязку з неподанням додаткових документів відповідачем прийнято рішення №110100000/2014/200214/1 про коригування митної вартості товару та складено картку відмови у прийнятті митної декларації №110100000/2014/00538.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобовʼязаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обʼєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, повʼязані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обʼєктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобовʼязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.