ПОСТАНОВА
Іменем України
28 березня 2019 року
Київ
справа №815/4365/15
адміністративне провадження №К/9901/6250/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №815/4365/15
за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славінського Валерія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування наказу та зобовʼязання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Семенова Вадима Івановича на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Потапчука В.О., суддів: Жук С.І., Домусчі С.Д.
в с т а н о в и в :
У липні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просила:
- скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славінського Валерія Івановича (далі також відповідач-1) № 165/1 від 09.04.2015 "Про затвердження переліку нікчемних
транзакцій та правочинів" в частині, що стосується Угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (Договір банківського вкладу) № 076034 від 05.12.2014 ;
- зобовʼязати відповідача-1 включити дані позивача до повного переліку вкладників ПАТ "Златобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
- зобовʼязати відповідача-1 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Златобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вимоги обґрунтувала тим, що визнаючи правочин, укладений між нею та ПАТ "Златобанк", нікчемним, що стало підставою для відмови у включені позивача до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноважена особа Фонду діяв протиправно та всупереч вимогам чинного законодавства.
Суди встановили, що 05.12.2014 між ОСОБА_2 та ПАТ "Златобанк" було укладено Угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 076034, за якою відкрито депозитний рахунок на користь ОСОБА_2 із початковою сумою вкладу 11000 дол. США. Банком був відкритий вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1 на імʼя позивача. Строк розміщення вкладу - до 05.06.2015.
За умовами вказаного договору (п.1.1.) підписанням цієї угоди вкладник в порядку статті 634 ЦК України приймає Публічну пропозицію Банку, а приєднання фізичних осіб (п.3.1.) до Публічної пропозиції відбувається вцілому.
Набуття прав та обовʼязків позивача, як вкладника, відбулось з моменту підписання нею цієї Угоди - 09.12.2014.
На виконання умов вказаного договору, ОСОБА_2 було внесено кошти на депозит у розмірі 11000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером № 97963 від 5 грудня 2014 року. Відповідно до зазначеного ордеру гривневий еквівалент залучених коштів становив 168263,33 грн.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 4 грудня 2014 року №777/БТ ПАТ "Златобанк" було віднесено до категорії проблемних.
На підставі постанови Правління Національного банку України постанови від 12 травня 2015 року №310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Златобанк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 13 травня 2015 року №99 "Про початок процедури ліквідації АБ "ЗЛАТОБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Златобанк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славінського В.І. строком на 1 рік з 18 год. 00 хв. 13 травня 2015 року до 12 травня 2016 року включно.
В газеті "Голос України" № 86 (6090) від 19.05.2015 було опубліковано офіційне повідомлення про початок процедури ліквідації АТ "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк".
26 травня 2015 року позивач, як вкладник ПАТ "Златобанк", у звʼязку з його ліквідацією звернулася до ПАТ "Ощадбанк" для отримання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом, на що їй було повідомлено, що згідно Реєстру виплат по банку "Златобанк" виплати на її імʼя не значаться.
Крім того, як встановлено, на підставі Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 14 від 09.08.2012, згідно з п.6 ч.2 ст.37, п.п. 2, 3, 4 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ "Златобанк" Славінським В.І. видано наказ від 09.04.2015 № 165/1, яким віднесено до нікчемних всі транзакції та правочини (договори), згідно переліку (Додаток 1 та 2), в якому, серед інших, наявна Угода про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (Договір банківського вкладу) №076034 від 05.12.2014.
Позивач, вважаючи, що її протиправно не включено до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, звернулась до суду з даним позовом.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Постанова мотивована тим, що договір банківського вкладу не є нікчемним та не визнаний у судовому порядку недійсним, а бездіяльність відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ ""Златобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є протиправною.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційний суд виходив з того, що мав місце переказ коштів в іноземній валюті від третьої особи, а не особисто вкладником, а тому суд дійшов висновку, що Угода про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (Договір банківського вкладу) № 076034 від 05.12.2014 згідно законодавства є нікчемною, оскільки вкладником ОСОБА_2 фактично було "розбито" свій рахунок з метою штучного зобовʼязання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування грошових коштів в межах гарантійного розміру 200000,00 грн. за рахунок держави, шляхом перерахування зазначених коштів на рахунок позивача.
Позивач не погодилась із рішенням суду апеляційної інстанції і через свого представника подала касаційну скаргу з вимогами про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Зазначає, що умови вказаного договору банківського вкладу не містять в собі жодних вимог, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Вказувала, що постанова Правління НБУ від 4 грудня 2014 року №777/БТ, якою ПАТ "Златобанк" було віднесено до категорії проблемних, є банківською таємницею про яку їй не було відомо.
У поданих запереченнях Уповноважена особа просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Верховний Суд переглянув судове рішення у межах касаційної скарги, зʼясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про часткове задоволення скарги з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобовʼязань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобовʼязань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий курʼєр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її імʼя, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не повʼязують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
На дату прийняття Правлінням Національного банку України постанови від 13 лютого 2015 року № 105 "Про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних" на поточному рахунку позивача відповідно до Угоди перебувала сума у розмірі 11000доларів США.
Кошти на поточний рахунок позивача були зараховані 5 грудня 2014 року, тобто до прийняття Національним банком України рішення № 105 "Про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних" та запровадження тимчасової адміністрації (до 13 лютого 2015 року).
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобовʼязання без встановлення обовʼязку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобовʼязання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобовʼязань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобовʼязаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобовʼязання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з повʼязаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.