ПОСТАНОВА
Іменем України
26 березня 2019 року
Київ
справа №826/6736/16
адміністративне провадження №К/9901/35046/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року (головуючий суддя Беспалов О.О., судді: Грибан І.О., Сорочко Є.О.) у справі № 826/6736/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним та скасування рішення, зобовʼязання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2016 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі по тексту - відповідач, Уповноважена особа), в якому просив зобовʼязати відповідача включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та направити до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відомості щодо вкладника ОСОБА_1, який має право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі 200 000 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Зобовʼязано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) №003-29001-100215 від 10 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" Кадирова В.В. задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що 10 лютого 2015 року між ОСОБА_1 (Вкладником) і ПАТ "Дельта Банк" (Банком) був укладений договорів банківського вкладу (депозиту) за № 003-29001-100215 "Найкращий від Миколая" у доларах США.
За умовами цього Договору Банк залучає вклад в сумі 8 000 доларів США на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в пункті 1.6 цього Договору, та по 09 серпня 2015 року включно, для чого Вкладнику відкрито вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1.
Згідно пункту 1.8 статті 1 цього Договору зарахування вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку в день укладання сторонами цього Договору. У разі, якщо в день укладання сторонами цього Договору, Вкладник не здійснить перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений.
Цього ж дня сторони уклали додаткову угоду №1 від 10 лютого 2015 року до договору №003-29001-100215 від 10 лютого 2015 року банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США, де в пункті 1 визначили нову редакцію пункту 1.8 статті 1 Договору банківського вкладу (депозиту), а саме: "Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору сторони домовились, що умови пункту 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі цього Договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладання сторонами цього Договору, Вкладник не здійснить перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений".
На підтвердження факту зарахування коштів на вказаний вкладний (депозитний) рахунок у Банку в сумі 8 000 доларів США позивач надав суду копію платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності, за № 45639352 від 10 лютого 2015 року, відповідно до якого вказані кошти з рахунку НОМЕР_2 від платника ОСОБА_6 було перераховано на вкладний (депозитний) рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3.
Постановою Правління Національного банку України № 692/БТ від 30 жовтня 2014 року було прийнято рішення про віднесення АТ "Дельта Банк" до категорії проблемних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності. Зокрема, Банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладом фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності цією Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
03 листопада 2014 року головою Ради директорів ПАТ "Дельта Банк" прийнято наказ за №2650 "Щодо стабілізації діяльності Банку", згідно якого з 04 листопада 2014 року з метою стабілізації діяльності Банку запроваджено виконання певних обмежень, зокрема: щодо недопуску проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до 04 листопада 2014 року, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
На підставі постанови правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 березня 2015 року прийнято рішення за №51 про запровадження з 03 березня 2015 року по 02 червня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.
За рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03 серпня 2015 року строк здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" продовжено до 02 жовтня 2015 року включно.
Постановою Правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 року № 664 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк".
На виконання вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року № 181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноважену особу Фонду гарантування з делегуванням їй всіх повноважень ліквідатора АТ "Дельта Банк", Кадирова В.В. на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
У вересні 2015 року позивач отримав повідомлення про нікчемність правочину від 23 вересня 2015 року № 8821/2131, яким ОСОБА_1 повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) № 003-29001-100215 від 10 лютого 2015 року згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що факт укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 договору позики підтверджений відповідною розпискою. При цьому позивачем із банком було укладено додаткову угоду до договору банківського вкладу, якою встановлено можливість поповнення вкладного рахунку ОСОБА_1 іншою особою. Суд першої інстанції зазначив, що посилання відповідача на пункт 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Дельта Банк" є безпідставними, оскільки на момент внесення коштів на депозитний рахунок договір банківського вкладу (депозиту) з урахуванням внесених змін вже не містив таких застережень, при цьому пункт 2.7 вказаних Правил визначає, що у разі виникнення розбіжностей між положеннями цих Правил та умовами Договору, положення цих Правил мають пріоритетну силу та застосовуються сторонами до взаємовідносин, що виникають/діють відповідно до Договору, якщо в конкретному Договорі за продуктом банку сторони прямо не передбачили інше. З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність порушень чинного законодавства при перерахуванні коштів на депозитний рахунок позивача.
Крім того, суд першої інстанції вказав на те, що постанова правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних" є банківською таємницею, а тому позивач не міг бути обізнаний про її існування та використати таку інформацію в корисливих цілях. Жодних доказів на підтвердження факту надання банком за результатами укладення договору банківського вкладу з позивачем переваг третім особам перед іншими кредиторами банку відповідачем надано не було.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд вказав на те, що умови спірного договору банківського вкладу, враховуючи зміни внесені додатковою угодою до нього, надають позивачу преференцію у вигляді внесення вкладу з рахунків третіх осіб. Такі дії були спрямовані на збільшення видатків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року і залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що законом не встановлено обмежень в частині походження коштів вкладу. Зарахування коштів на депозитний рахунок позивача з рахунку іншої фізичної особи відбулось у відповідності до чинного законодавства та приписів договору банківського вкладу. Крім того, скаржник вказує на те, що постанова Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ є банківською таємницею, і ні позивачу, ні ОСОБА_6 не було нічого відомо про її існування. Наголошено на тому, що кошти на депозитний рахунок було внесено до запровадження тимчасової адміністрації у банку.
У поданих запереченнях на касаційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване. Наголошено на тому, що правочин за участю позивача є нікчемним з підстав, визначених пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", судове рішення щодо встановлення його дійсності відсутнє.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - субʼєктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобовʼязань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобовʼязань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.