ПОСТАНОВА
Іменем України
26 березня 2019 року
Київ
справа №826/597/16
адміністративне провадження №К/9901/16462/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2017 року (суддя Арсірій Р.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року (головуючий суддя Глущенко Я.Б., судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.) у справі № 826/597/16 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення, зобовʼязання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
У січні 2016 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі по тексту - відповідач, Уповноважена особа), в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене наказом № 813 від 16 вересня 2015 року в частині нікчемності договору банківського вкладу "Депозит Delta Premier; (без поповнення)" №001-28803-180215 від 18 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 і ПАТ "Дельта Банк" та застосування наслідків його недійсності;
зобовʼязати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за Договором банківського вкладу "Депозит Delta Premier; (без поповнення)" №001-28803-180215 від 18 лютого 2015 року у розмірі 200 000,00 грн. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. про нікчемність договору банківського вкладу № 001-28803-180215 від 18 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ "Дельта Банк", яке оформлене наказом №813 від 16 вересня 2015 року. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобовʼязано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. включити ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу №001-28803-180215 від 18 лютого 2015 року. Зобовʼязано Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу №001-28803-180215 від 18 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що між ОСОБА_2 та ПAT "Дельта банк" укладено договір банківського вкладу "Депозит Delta Premier (без поповнення)" № 001-28803-180215 від 18 лютого 2015 року, згідно умов якого банк відкриває вкладний (депозитний) рахунок № 26309113009901 та приймає від вкладника 10000 доларів США зі сплатою 5,5 % річних строком до 19 травня 2015 року.
Згідно з додатковою угодою №1 від 18 лютого 2015 року до договору банківського вкладу сторони домовились доповнити пункт 1.2 Договору підпунктом 1.2.1. в наступній редакції: " 1.2.1. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови пункту 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього договору не застосовуються."
Додатковою угодою № 2, укладеною до Договору банківського вкладу №001-2880-180215, передбачено, що сторони домовились викласти пункт 1.6 Договору в наступній редакції: " 1.6. Нараховані на вклад проценти сплачуються Вкладнику щомісячно, починаючи з першого робочого дня місяця, що слідує за місяцем, в якому проценти нараховані відповідно до умов цього договору, а також у день повернення Вкладу в кінці строку дії цього Договору або в інший термін дострокового припинення дії цього Договору у випадках передбачених цим Договором, шляхом зарахування на поточний рахунок Вкладника НОМЕР_1, відкритий у Банку".
Вказаний рахунок НОМЕР_1 було відкрито у ПАТ "Дельта Банк" за договором № МР/2620/5969299 від 18 лютого 2015 року, як поточний мультивалютний рахунок у гривні, доларах США, євро і швейцарських франках.
Випискою по рахунку НОМЕР_2 підтверджується зарахування 10000 доларів США 19 лютого 2015 року, зазначені кошти було перераховано з поточного рахунку ОСОБА_3, який відкрито в ПАТ "Дельта Банк".
Відповідно до постанови Правління Національного банку України №150 від 02 березня 2015 року "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №147 від 03 серпня 2015 року продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" до 02 жовтня 2015 року включно та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова В.В. до 02 жовтня 2015 року включно.
На адресу позивача надійшло повідомлення №8821/1579 від 23 вересня 2015 року про нікчемність правочину, згідно з яким ПАТ "Дельта Банк" повідомило позивача про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) №001-28803-180215 від 18 лютого 2015 року згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Також вказувалось про недійсність вказаного договору відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України.
Вважаючи дії відповідача по невключенню позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, ОСОБА_2 звернулася з позовом до суду.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, що позивачем із банком укладено договір банківського вкладу у відповідності до приписів чинного законодавства та Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Дельта Банк", зокрема Розділу 11 вказаних Правил. Судами зазначено, що законом не встановлено обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме щодо необхідності їх внесення безпосередньо вкладником. Факт віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних становить банківську таємницю, при цьому чинне законодавство не встановлює заборони для банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти. Крім того, суди дійшли висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, та зобовʼязання відповідача включити ОСОБА_2 до такого переліку вкладників як передумови подання додаткової інформації стосовно позивача до Фонду.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В.В. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що укладений позивачем із банком правочин є нікчемним у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", яка була доведена до відома керівників структурних підрозділів банку 15 січня 2015 року. Перерахунок коштів на вкладний (депозитний) рахунок позивача було здійснено всупереч приписам чинного законодавства та документів банку від третьої особи. Також наголошено на тому, що укладення позивачем із банком договору банківського вкладу було здійснено всупереч приписам Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням Ради директорів АТ "Дельта Банк" згідно протоколу № 14 від 20 березня 2013 року.
У поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а рішення судів без змін як законні та обґрунтовані. Наголошено на тому, що чинним законодавством не передбачено заборони для здійснення платежу на депозитний рахунок від іншої особи. Позивач зазначив, що Правила банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Дельта Банк" передбачали окремий порядок регулювання обслуговування фізичних осіб клієнтів Delta Premier і надавали можливість перерахування коштів на депозитний рахунок з поточного рахунку іншої фізичної особи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - субʼєктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобовʼязань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобовʼязань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її імʼя, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не повʼязують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI, в редакції, станом на дату укладення договору банківського вкладу, визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобовʼязання без встановлення обовʼязку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобовʼязання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобовʼязань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобовʼязаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;