ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 913/284/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Луганської області
у складі судді Косенко Т.В.
від 17.10.2018
та постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Склярук О.І., Дучал Н.М., Терещенко О.І.
від 14.01.2019
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз"
про стягнення 28 414 811,09 грн
за участю представників:
позивача: Верхацький І.В.
позивача: Демидас Д.А.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" про стягнення пені в сумі 13902020 грн 64 коп., 3 % річних в сумі 3252432 грн 96 коп., інфляційних втрат у сумі 11260357 грн 49 коп. за договором купівлі - продажу природного газу №17-228-Н від 14.04.2017.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовʼязань за договором купівлі - продажу природного газу №17-228-Н від 14.04.2017 щодо своєчасної оплати поставленого природного газу.
Відповідно до статей 526, 530, 549, 611, 625, 655 Цивільного кодексу України, статей 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу, боржник (відповідач) зобовʼязаний сплатити на користь позивача як продавця природного газу штрафні санкції у вигляді пені за порушення строків виконання зобовʼязань та інфляційні нарахування і три відсотки річних за порушення грошового зобовʼязання.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
14.04.2017 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (покупець, відповідач) укладено договір купівлі - продажу природного газу №17-228-Н, за умовами п. 1.1 якого продавець зобовʼязався передати покупцеві у 2017 році природний газ, а покупець зобовʼязався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.
Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам (п.1.2 договору).
Відповідно до п.2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.04.2017 по 30.09.2017 (включно) природний газ обсягом до 53800,000 тис. куб. м., у т.ч. за місяцями (тис. куб. м.): квітень 19400,000, травень 9100,000, червень 5800,000, липень 5000,000, серпень 5200,000, вересень 9300,000.
Відповідно до п. 3.2 договору приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі - продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу.
Продавець до 12 числа місяця, що настає за місяцем продажу газу, після подачі покупцем документів визначених пунктом 3.3, повертає покупцеві один примірник оригіналу акту приймання - передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою (за її наявності) (п. 3.4 договору).
Оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу. Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 (Офіційний вісник України, 2005, №2, ст. 88) і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5 денний строк. Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі, коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі не надання покупцем продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці четвертому цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа (включно), що настає за місяцем купівлі-продажу газу. Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту до закінчення 90 (девʼяностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. При цьому, у випадку, якщо покупець надає продавцеві, передбачений абзацом четвертим цього пункту, акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу, але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ, в частині суми зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватися в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акту звіряння, припиняється нарахування продавцем неустойки, 3% річних, а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акту звіряння продавцеві і до закінчення 90 днів що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20 (Офіційний вісник України, 2005, №2, ст. 88), має бути здійснений до закінчення 90 (девʼяностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5 денний строк. Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20 і після спливу 90 денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту. Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів який перевищують цей 5 денний строк (п. 6.1 договору).
У разі невиконання покупцем п. 6.1 договору умов цього договору він у безспірному порядку зобовʼязується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення (п. 7.2 договору).
Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав з цим договором (строк позовної давності), у т.ч. щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років (п. 9.3 договору).
Згідно з п. 11.1 договору, Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.04.2017, і діє в частині продажу природного газу до 30.09.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
На виконання вказаних умов договору позивач передав, а відповідач протягом квітня - вересня 2017 року прийняв природний газ на суму 292656634 грн 99 коп., який останній оплатив несвоєчасно, що і стало підставою звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 17.10.2018 у справі №913/284/18, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" про стягнення 28414811 грн 09 коп. задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (вул. Гагаріна, 87, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, код ЄДРПОУ 05451150) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) пеню в сумі 1390202 грн 06 коп., 3% річних у сумі 3252432 грн 96 коп., інфляційні втрати в сумі 11260357 грн 49 коп., судовий збір у сумі 426222 грн 17 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позовні вимоги є обґрунтованим та доведеними, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт порушення встановлених у договорі купівлі-продажу природного газу строків оплати. В частині зменшення розміру пені, господарські суди послалися на приписи ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 29.01.2019 звернулося до Верховного Суду, через Східний апеляційний господарський суд, з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Луганської області від 17.10.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 (повний текст складено 16.01.2019) у справі № 913/284/18.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить рішення Господарського суду Луганської області від 17.10.2018 у справі №913/284/18 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у справі №913/284/18 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення неустойки у сумі 12511818,58 грн скасувати. Прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо стягнення неустойки у сумі 12511818,58 грн, у стягненні якої було відмовлено, задовольнити. Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд касаційної скарги покласти на відповідача.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що в оскаржуваному рішенні та постанові в частині зменшення пені суди попередніх інстанцій не врахували жодного аргументу, доводу чи доказу позивача, не зазначивши мотивів такого неврахування, чим порушили вимоги Господарського процесуального кодексу України, що призвело до прийняття неправомірного рішення на думку Позивача.
Суди не мали права застосовувати до спірних правовідносин статтю 233 ЦК України, не зʼясувавши всіх обставин, зʼясування яких передбачене згаданою нормою.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав Господарському суду належних доказів в обґрунтування своїх заперечень, натомість суди попередніх інстанцій не мотивуючи, а лише своїм внутрішнім переконанням та "сухими" посиланнями на важкий матеріальний стан відповідача зменшили розмір нарахованих санкцій, що є грубим порушенням положень ст. 233 ГК України.
Беручи до уваги ті обставини, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення неустойки, суд не надав належної уваги ступеню виконання зобовʼязання боржником, не виконавши при цьому вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобовʼязанні, та інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу, що призвело до порушення норм процесуального права, а саме ст. 233 ГК України ст. 525, 526, 551, 599, 625 Цивільного кодексу України.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить рішення Господарського суду Луганської області від 17.10.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у справі № 913/284/18 залишити без змін, а касаційну скаргу залишити без задоволення.
Позиція Верховного Суду
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.
Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Касаційний господарський суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Колегія суддів зазначає, що, як вбачається із тексту та прохальної частини касаційної скарги, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду позивачем оскаржуються лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 12511818,58 грн. В іншій частині зазначені судові рішення не оскаржуються, а тому згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України в касаційному порядку не переглядаються.