1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду





У Х В А Л А

26 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 461/8496/15-ц

провадження № 14-154цс19


Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Ситнік О. М.,

суддів: Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,


перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду


цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до Державного територіально-галузевого обʼєднання "Львівська залізниця" (далі - ДТГО "Львівська залізниця"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4, про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки


за касаційною скаргою ДТГО "Львівська залізниця" на рішення Галицького районного суду міста Львова від 11 листопада 2016 року у складі судді Городецької Л. М. та ухвалу Апеляційногосуду Львівської області від 22 лютого 2017 року у складі колегії суддів Бойко С. М., Шандри М. М., Копняк С. М., та


УСТАНОВИЛА:


У липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача 24 551,35 грн на відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, з яких: 2 217,25 грн - понесені ним витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу, 21 000,00 грн - неодержаний дохід від підприємницької діяльності згідно з укладеними договорами-замовленнями від 03 листопада 2014 року про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом (упущена вигода), 1 334,10 грн - витрати на придбання медикаментів у звʼязку з лікуванням, а також 20 000,00 грн - на відшкодування моральної шкоди.


Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 11 листопада 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ДТГО "Львівська залізниця" на користь ОСОБА_3 2 217,25 грн на відшкодування майнової шкоди, 11 000,00 грн - упущеної вигоди, 445,51 грн - судових витрат, а всього - 13 662,76 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.


Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 22 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено. Рішення Галицького районного суду міста Львова від 11 листопада 2016 року залишено без змін.


У квітні 2017 року ДТГО "Львівська залізниця" звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Галицького районного суду міста Львова від 11 листопада 2016 року, ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 лютого 2017 року і ухвалити нове рішення.


Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.


15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) викладено в новій редакції.


Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.


У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.


Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 13 березня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи субʼєктної юрисдикції.


................
Перейти до повного тексту