Постанова
Іменем України
27 березня 2019 року
м. Київ
провадження № 51-1280 ск 19
Суддя Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Білик Н.В. розглянувши касаційну скаргу захисника Дашко Ю.І. на вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 липня 2018 року та ухвалу Луганського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року щодо ОСОБА_3,
встановив:
Відповідно до вимог ст. 387 КПК України 1960 року зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам, зазначеним у статті 350 цього Кодексу. Зокрема, у ній має зазначатися вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку або ухвали та доводи на її обґрунтування. При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 398 КПК України 1960 року підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є: істотне порушення кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції керується статтями 370 - 372 цього Кодексу.
Зі змісту касаційної скарги захисника вбачається, що він висловлює доводи щодо неповноти та однобічності досудового слідства та судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та висловлює власну версію події, відмінну від тієї, яка встановлена судом. Проте, відповідно до вищенаведених вимог закону, зазначене не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім того, посилаючись на необхідність скасування вироку суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, захисник не вказує у чому, на його думку, полягає незаконність цієї ухвали з огляду на положення статей 370-372 КПК України 1960 року. Тобто, касаційна скарга захисника не відповідає вимогам ст.ст. 350, 398 цього Кодексу.