Постанова
Іменем України
21 березня 2019 року
м. Київ
справа № 353/627/17
провадження № 51-8707км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Могильного О.П., Наставного В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Тімчинської І.О.,
прокурора Міщенко Т.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника
Любчика С.Р. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 червня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016090240000104, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1, проживаючого
у АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від
22 лютого 2018 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. На підставі
ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки із покладенням на нього певних обовʼязків, передбачених ст. 76 КК України.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 22 травня 2016 року приблизно о 22:00, в умовах сутінків, перебуваючи у стані алкогольного спʼяніння, керуючи автомобілем марки "Фольцваген Пасат", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався проїзною частиною на вул. Грушевського, що у м. Тлумач
Івано-Франківської області.
При наближенні до зустрічного транспортного засобу, а саме скутера марки "Fada-21 Тh", водій вказаного вище автомобіля ОСОБА_2 проявив неуважність, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в порушення вимог Правил дорожнього руху України, а саме: п. 1.2.;
п. 2.3. б); п. 2.9. а); п. 10.1.; п. 12.1.; п. 12.3. виїхав на зустрічну смугу руху, де вчинив зіткнення із скутером марки "Fada-21 Тh", який рухався під керуванням ОСОБА_3 з пасажиром ОСОБА_4
У результаті ДТП потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя у момент заподіяння та потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоровʼя і не є небезпечними для життя в момент спричинення.
Вироком Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 червня 2018 року рішення місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_2 покарання скасовано. Постановлено свій вирок, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування вироку апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції у звʼязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість.
Захисник стверджує, що апеляційний суд порушив загальні засади призначення покарання, внаслідок чого визначив засудженому занадто суворе покарання. Свої доводи мотивує тим, що суд не врахував конкретних обставин справи та даних про особу засудженого, що в сукупності давало суду, на його думку, підстави застосувати ст. 75 КК України при призначенні покарання.
Також зазначає, що апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції було проведено у відсутність потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що могло вплинути на прийняття апеляційним судом рішення про скасування вироку місцевого суду та призначення засудженому покарання у виді позбавлення волі без застосування ст. 75 КК України. Крім того, вказує на те, що судом апеляційної інстанції не зʼясовано, чи зрозумілі засудженому його права та обовʼязки та не розʼяснено їх, у тому числі його право мати захисника. Таким чином, апеляційним судом порушено право засудженого на захист.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника
не надходило.
У судовому засіданні прокурор частково підтримав касаційну скаргу захисника стосовно доводів про порушення апеляційним судом права засудженого
на захист.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що скарга захисника підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального