Постанова
Іменем України
20 березня 2019 року
м. Київ
справа №297/3306/16
провадження №61-21731св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, третя особа - приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Мирончук Оксана Василівна, про визнання незаконним, скасування наказу та скасування його державної реєстрації, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна із чужого незаконного володіння; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Міністерства аграрної політики та продовольства України, треті особи: голова ліквідаційної комісії радгосп-заводу "Мужіївський" Полупан Володимир Михайлович, приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Мирончук Оксана Василівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, за касаційними скаргами ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 03 жовтня 2017 року у складі судді Ільтьо І. І., та постанову апеляційного суду Закарпатської області від 19 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Мацунича М. В., Собослоя Г. Г.,
учасники справи:
позивач - відповідач - ОСОБА_1,
представник - ОСОБА_7,
відповідач - позивач - ОСОБА_8,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області, Міністерства аграрної політики та продовольства України,
треті особи: приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Мирончук Оксана Василівна, голова ліквідаційної комісії радгосп-заводу "Мужіївський" - Полупан Володимир Михайлович,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2-ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, у якому просив: визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Закарпатській області від 31 липня 2014 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 і надано останньому у приватну власність земельну ділянку площею
0,4175 га, скасувавши при цьому державну реєстрацію відповідних прав та обтяжень; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,4175 га, укладеного 19 серпня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Мирончук О.В.; витребувати на користь позивача з чужого незаконного володіння
ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,4175 га.
2. Позовна заява мотивована тим, що 17 липня 2014 року позивач придбав будівлю - переробний пункт АДРЕСА_1, загальною площею 152,4 кв. м. Разом із цією будівлею була придбана земельна ділянка площею 0,41 га за межами населеного пункту, в адміністративних межах Бенянської сільської ради Берегівського району Закарпатської області.
3. 31 липня 2014 року наказом Головного Управління Держземагентства у Закарпатській області затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 та надано останньому у приватну власність із земель сільськогосподарського призначення нібито державної власності, в межах норм безоплатної приватизації, для ведення особистого селянського господарства спірну земельну ділянку, яку той зареєстрував за собою.
4. У подальшому ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу відчужив указану земельну ділянку ОСОБА_4, яка у свою чергу 25 жовтня 2014 року продала цю ділянку ОСОБА_2
5. Позивач указав, що правочини щодо відчуження земельної ділянки були зумовлені незаконними діями інженера-землевпорядника, який вніс у проект землеустрою щодо відведення спірної ділянки у власність неправдиві відомості щодо відсутності на вказаній земельній ділянці будь-яких споруд, хоча насправді там розташовані придбаний позивачем переробний пункт № 2 та підвальне приміщення загальною площею
152,4 кв. м. Відповідні відомості про цей факт було внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, у результаті чого інженера-землевпорядника визнано винним у підробленні землевпорядної документації, що підтверджується ухвалою суду від 23 травня 2016 року
6. Позивач вважає, що інша особа неправомірно набула у власність спірну ділянку, яка згідно з приписами Земельного кодексу та договору купівлі-продажу від 17 липня 2014 року належала позивачу.
7. У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, Міністерства аграрної політики та продовольства України, у якій просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 17 липня 2014 року, укладений між державою в особі органу управління - Міністерства аграрної політика та продовольства України, та
ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Мирончук О. В.
8. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що в оспорюваному договорі відсутній кадастровий номер земельної ділянки. Сам договір купівлі-продажу був укладений 17 липня 2014 року, однак на той час будівля, яку нібито придбав позивач, уже не існувала, що підтверджується технічним паспортом на переробний пункт від 31 жовтня 2013 року (в експлікації приміщень до плану переробного пункту не зазначено будівлю переробного пункту). Адреса будівлі переробного пункту, яка вказана в договорі купівлі-продажу від 17 липня 2014 року і в технічному паспорті на переробний пункт
від 31 жовтня 2013 року, не відповідає адресі спірної земельної ділянки.
Короткий зміст судових рішень
9. Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області
від 03 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Закарпатської області від 19 лютого 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним і скасовано наказ Головного управління Держземагентства у Закарпатській області від 31 липня 2014 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 та надано останньому у приватну власність земельну ділянку площею 0,4175 га з кадастровим номером НОМЕР_1, скасувавши при цьому державну реєстрацію відповідних прав та обтяжень: визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,4175 га з кадастровим номером НОМЕР_1, укладений 19 серпня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Мирончук О. В. Зустрічний позов ОСОБА_2 залишено без задоволення. Вирішено питання розподілу судових витрат і скасовано заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою від 03 січня 2017 року.
10. Судові рішення в частині часткового задоволення позову мотивовані тим, що спірна земельна ділянка перебувала в користуванні ОСОБА_1 як власника розташованого на ній нерухомого майна, а тому вона не могла бути виділена у приватну власність іншої особи.
11. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд виходив із необґрунтованості заявлених вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. У касаційній скарзі Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
13. У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
14. Касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області мотивована тим, що ОСОБА_1 не було надано жодних належних і допустимих доказів щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), не надано документів, що підтверджують право користування чи право власності на земельну ділянку та реєстрації за ним цього права. Спірну земельну ділянку було зареєстровано 11 липня 2014 року до моменту укладення договору купівлі-продажу від 17 липня 2014 року, затвердження проекту землеустрою і передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства відбулось 31 липня 2014 року, право власності на земельну ділянку на момент виготовлення документації із землеустрою зареєстровано не було. Правомірність набуття ОСОБА_3 права власності на спірну земельну ділянку підтверджена належними правовстановлюючими документам.
15. Касаційна скарга також містить посилання на те, що оскільки
ОСОБА_1 не одержав належних правовстановлюючих документів на земельну ділянку, тобто не є власником чи користувачем земельної ділянки, а нормами статті 152 ЗК України не передбачено способів захисту прав на земельні ділянки, які перебувають лише у фактичному користуванні.
16. Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що станом на момент укладення договору купівлі-продажу від 17 липня 2014 року жодної будівлі переробного пункту не існувало, залишилися тільки руїни, які не є обʼєктом цивільних прав,за умовами договору купівлі-продажу від 17 липня
2014 року ОСОБА_1 земельну ділянку не придбав. Належними та допустимим доказами не підтверджено, що земельна ділянка, про яку вказано в договорі купівлі-продажу, та земельна ділянка, яку ОСОБА_1 просить витребувати, це одна і та сама ділянка з ділянкою ОСОБА_2
17. Касаційна скарга містить посилання на те, що закон не вимагає зазначення у проектах землеустрою щодо відведення земельної ділянки руїн колишніх обʼєктів нерухомості
18. Аргументом касаційної скарги також указано те, що договір купівлі-продажу від 17 липня 2014 року порушує право власності ОСОБА_2 наземельну ділянку, оскільки ОСОБА_1 придбав нерухоме майно на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2
Доводи інших учасників справи
19. ОСОБА_1 надіслав відзив на касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, який мотивовано тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням процесуального закону. Висновок суду про те, що права ОСОБА_10, як власника нерухомого майна та відповідного користувача земельної ділянки, є порушеними та підлягають захисту є правильним.
20. Інші учасники справи не скористалися правом подання до суду відзиву на касаційну скаргу, письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21. На підставі договору купівлі-продажу від 17 липня 2014 року
ОСОБА_1. придбав нерухоме майно - переробний пункт № 2 та підвальні приміщення та став користувачем земельної ділянки на якій знаходиться нерухоме майно.