Постанова
Іменем України
13 березня 2019 року
м. Київ
справа № 299/2388/16-ц
провадження № 61-21372 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С.Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - колективне підприємство "Агрошляхбуд",
третя особа - управління Держпраці в Закарпатській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області у складі судді Надопти А. А. від 28 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області у складі колегії суддів: Куштана Б. В., Кондора Р. Ю., Мацунича М. В. від 22 березня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до колективного підприємства "Агрошляхбуд" (далі - КП "Агрошляхбуд"), третя особа - управління Держпраці в Закарпатській області, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовну заяву мотивовано тим, що з 1988 року він працював трактористом у КП "Агрошляхбуд". 09 серпня 2018 року його звільнено з роботи на підставі пункту 7 частини першої статті 40 КЗпП України у звʼязку з появою на роботі в нетверезому стані. Посилаючись на те, що його звільнення відбулось з грубим порушенням законодавства про працю, зокрема, його звільнено без згоди профкому та у порушення гарантій для батька-одинака, передбачених статтею 184 КЗпП України, просив поновити його на роботі, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі, а також відшкодувати моральну шкоду, яку оцінив у 50 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області
від 28 жовтня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення позивача було проведено із додержанням вимог чинного законодавства, поява останнього на роботі у нетверезому стані підтверджена належними та допустимими доказами, які позивач не спростував. Крім того, оскільки профспілкову організацію на підприємстві було ліквідовано, то таке звільнення може проводитися без надання згоди на це організації. На підтвердження права на гарантії, передбачені статтею 184 КЗпП України, позивач не надав доказів, що його дружина усунута від виховання дитини і він є батьком-одинаком.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 22 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2016 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції повно та обʼєктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази та обґрунтовано вважав, що відповідачем при звільненні позивача не було порушено положення трудового законодавства. Суд вказав, що матеріали справи не містять доказів, які б достовірно підтверджували факт виховання та утримання позивачем малолітньої дитини, а тому вважав, що на нього положення статті 184 КЗпП України не розповсюджується.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 рокудо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення із ухваленням нового рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що він є батьком-одинаком та виховує дитину віком до 14 років, а тому відповідно до статті 184 КЗпП України звільнення його з роботи з ініціативи власника не допускається. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів перебування його на роботі у нетверезому стані, а тому звільнення на підставі пункту 7 частини першої статті 40 КЗпП України є незаконним.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 травня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_5 перебував з КП "Агрошляхбуд" у трудових відносинах, працював у відповідача на посаді тракториста.
08 серпня 2016 року у звʼязку з фактами появи ОСОБА_5 на робочому місці в нетверезому стані відповідачем була створена комісія, яка того ж дня склала акт про відмову ОСОБА_4 від проходження медичного огляду для перевірки стану алкогольного спʼяніння.