Постанова
Іменем України
06 березня 2019 року
м. Київ
справа № 619/4027/16-ц
провадження № 61-35655св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 травня 2017 року у складі судді Калмикової Л. К. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 23 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Піддубного Р. М., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що її малолітня онука ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає з нею за адресою: АДРЕСА_1, повністю заходиться на її утриманні та вихованні.
Мати дитини ОСОБА_2 не турбується долею та здоровʼям дитини, не бере участі у вихованні доньки, матеріально її не утримує. Вона власноруч написала заяву, що відмовляється від батьківських прав стосовно своєї доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Батько дитини ОСОБА_3 неодноразово притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності. З донькою поводиться агресивно, всі відвідини батьком дитини закінчуються викликами поліції.
21 листопада 2016 року Дергачівською районною державною адміністрацією зроблено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Посилаючись на те, що батьки не займаються вихованням своєї дитини, не піклуються про її фізичний розвиток та здоровʼя, в матеріальному забезпеченні участі не беруть, ОСОБА_1 просила суд:
позбавити ОСОБА_2, ОСОБА_3 батьківських прав стосовно їхньої малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1;
призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1;
стягнути з ОСОБА_2 аліменти на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів доходів щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову та до досягнення дитиною повноліття;
стягнути з ОСОБА_3 аліменти на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів доходів щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову та до досягнення дитиною повноліття.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17 травня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Позбавлено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_1 призначено опікуном малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів доходів щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 листопада 2016 року до досягнення нею повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 листопада 2016 року до досягнення нею повноліття.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не виконують покладені на них законом батьківські обовʼязки, не піклуються про розвиток та здоровʼя малолітньої доньки, матеріально її не забезпечують та повністю нехтують потребами дитини, а тому мають бути позбавлені батьківських прав на підставі пункту 2 статті 164 СК України. Всі обовʼязки по вихованню малолітньої ОСОБА_4 несе її баба - ОСОБА_1, що підтверджується належними доказами, яким судом надана оцінка. Визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідачів, враховано їхнє матеріальне становище.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 23 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 травня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав усім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звʼязок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду є незаконними та необґрунтованими, оскільки ухвалені внаслідок необʼєктивного розгляду справи та без дотримання принципу змагальності як основної із засад цивільного судочинства. Оскаржуваними судовими рішеннями грубо порушено право ОСОБА_3 на повагу до його сімейного життя, що передбачене статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Перебування заявника у ДУ "Київський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України унеможливило подання ОСОБА_3 доказів на спростування доводів позовної заяви ОСОБА_1, а розгляд справи відбувався без повідомлення заявника та його особистої присутності. Стверджував, що неодноразове притягнення його до кримінальної та адміністративної відповідальності та, як наслідок, тривале позбавлення волі, а на момент розгляду цієї справи - обмеження волі, у звʼязку з перебуванням у слідчому ізоляторі, не може тлумачитися судом як єдина причина для позбавлення його батьківських прав стосовно малолітньої ОСОБА_4
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначила, що рішення суду першої інстанції та постава апеляційного суду є законними та обґрунтованими, ухвалені на підставі поданих нею доказів, яким надана належна оцінка. Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновків судів не спростовують та суперечать матеріалам справи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У жовтні 2018 року цивільна справа № 619/4027/16-ц передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1, виданим Солоницівською селищною радою Дергачівського району Харківської області 27 листопада 2007 року, актовий запис № 152 (а. с. 9).
Малолітня ОСОБА_4 з народження мешкає з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою житловобудівельного кооперативу "Надія" від 11 лютого 2016 року (а. с. 23).
Згідно з актом депутата Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області Рижих Г. М., складеним 11 лютого 2016 року, ОСОБА_1 з 2009 року по теперішній час опікується та займається вихованням своєї онуки ОСОБА_4 (а. с. 22).
Відповідно до довідки Солоницівського навчально-виховного комплексу "Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІ ступеня з поглибленим вивченням іноземної мови - дошкільний заклад "Перлина" Дергачівської районної ради Харківської області ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, була зарахована до дошкільного підрозділу закладу за заявою ОСОБА_1 Дитину приводить на заняття та вирішує всі питання стосовно виховання дитини, її розвитку та навчання тільки ОСОБА_1 (а. с. 29).
10 січня 2016 року ОСОБА_2 подала до Дергачівського районного суду Харківської області заяву, відповідно до якої вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав стосовно її доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 53).
21 листопада 2016 року Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області зроблено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, ОСОБА_3 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно з висновком Служби у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 22 листопада 2016 року № 01-11/1907 призначення ОСОБА_1 опікуном онуки ОСОБА_4 є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини (а. с. 31).
Згідно з поясненнями відповідача ОСОБА_3, викладеними в письмовій заяві Дергачівському районному суду Харківської області, він не заперечував проти того, щоб його донька проживала та виховувалася бабусею ОСОБА_1 Участі у вихованні доньки він не приймав у звʼязку з тим, що зловживає спиртними напоями, перебуває за гратами та має перешкоди у спілкуванні з дитиною. Позовні вимоги про позбавлення його батьківських прав він не визнає (а. с. 64).
Позиція Верховного Суду
Згідно із положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанції
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.