Постанова
Іменем України
25 березня 2019 року
м. Київ
справа № 576/2554/14-ц
провадження № 61-18069св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - Комунальне підприємство "Глухівський тепловий район",
відповідач - ОСОБА_4,
третя особа - Глухівська міська рада,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Сумської області від 16 травня 2017 року у складі колегії суддів: Семеній Л. І., Кононенко О. Ю., Бойка В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У жовтні 2014 року Комунальне підприємство "Глухівський тепловий район" (далі - КП "Глухівський тепловий район") звернулося до суду з позовом, який уточнило у процесі розгляду справи, до ОСОБА_4, третя особа - Глухівська міська рада, про стягнення заборгованості за спожите тепло та гаряче водопостачання.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, КП "Глухівський тепловий район" посилалося на те, що відповідач є споживачем послуг з теплопостачання, які надаються підприємством. ОСОБА_4 не сплачує кошти за надані йому послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання, у звʼязку з чим за період з листопада 2011 року до 01 січня 2017 року в нього утворилася заборгованість в розмірі 21 790 грн 50 коп. Враховуючи викладене, КП "Глухівський тепловий район" просило стягнути з відповідача на свою користь зазначену заборгованість.
Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 15 березня 2017 року у складі судді Демченка О. С. позов залишено без задоволення.
Рішення мотивоване тим, що сторони не укладали договору про надання послуг з теплопостачання. Борг ОСОБА_4 за послуги нарахований на відключене опалення у житлі, а теплопостачання фактично надавалося по трубах транзитних стояків, які розташовані у квартирі.
Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 16 травня 2017 року апеляційну скаргу КП "Глухівський тепловий район" задоволено. Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 15 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь КП "Глухівський тепловий район" заборгованість за надані послуги з теплопостачання в розмірі 21 790 грн 50 коп. та судовий збір в розмірі 2 003 грн 60 коп.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване ненаданням відповідачем належних доказів того, що відключення квартири АДРЕСА_1 від мережі централізованого опалення відбулося згідно з Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги з теплопостачання. КП "Глухівський тепловий район" звернулося до суду в межах загальної позовної давності.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У червні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду Сумської області від 16 травня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що його дії з відключення радіаторів опалення у квартирі з початку жовтня 2011 року є доказом неотримання послуг КП "Глухівський тепловий район". Він не укладав з позивачем договір на споживання теплової енергії та не споживав її.
У липні 2017 року КП "Глухівський тепловий район" подало заперечення на касаційну скаргу, в якому просило її відхилити, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Висновки апеляційного суду узгоджуються з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1192цс15.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Глухівського міськрайонного суду Сумської області.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
18 квітня 2018 року справу № 576/2554/14-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що КП "Глухівський тепловий район" надає у місті Глухові Сумської області послуги з тепло- та гарячого водопостачання, в тому числі й у квартиру АДРЕСА_2, наймачем якої є ОСОБА_4
Договір про надання послуг з тепло- та гарячого водопостачання між сторонами не укладався.
Заборгованість ОСОБА_4 за опалення та гаряче водопостачання за період з листопада 2011 року до 01 січня 2017 року становить 21 790 грн 51 коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.
Листом від 08 травня 2008 року № 03/К-448, з урахуванням протоколу № 2 засідання міської постійно діючої комісії з розгляду питань, повʼязаних з відключенням споживачів від мереж централізованого та гарячого водопостачання і влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання, Виконавчий комітет Глухівської міської ради Сумської області відмовив ОСОБА_4 в наданні дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.
На початку жовтня 2011 року ОСОБА_4 самовільно відключив квартиру АДРЕСА_2 від мережі централізованого опалення.
Відповідно до частин першої-третьої статті 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобовʼязана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Згідно з пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630), споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Частиною шостою статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (пункт 2.1 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 "Про затвердження Змін до Наказу Мінбуду України від 22 листопада 2005 року № 4).
При цьому обовʼязково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання (пункт 2.2 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 "Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22 листопада 2005 року № 4).
Пунктом 26 Правил № 630 передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Згідно з пунктами 2.6, 2.7 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі - Порядок), по закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
Тобто єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Інших підстав чинне законодавство не передбачає.