Постанова
Іменем України
13 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 308/4537/17
провадження № 61-34934св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
представник позивача - ОСОБА_5,
відповідач - ОСОБА_6,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_7, на ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 16 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Кондора Р. Ю., Мацунича М. В., Собослоя Г. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 08 серпня 2008 року між нею та відповідачем ОСОБА_6 було укладено договір про надання позики, згідно якого вона передала ОСОБА_6 83394,00 дол. США строком до 07 листопада 2008 року. Договір позики посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Котляровською Л. В., за реєстровим № 3070.
Оскільки відповідачем не було виконано умови договору, вона звернулась до приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу щодо стягнення суми боргу за договором позики.
Приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Васіловка В. О., 12 травня 2009 року було видано виконавчий напис за №444, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 суму боргу станом на 09 березня 2009 року у розмірі 677090,87 грн. Однак відповідач коштів так і не повернув.
Посилаючись на вищезазначене, у звʼязку з тим, що з моменту видачі виконавчого напису нотаріуса курс відносно гривні значно зріс, просила суд стягнути з відповідача суму різниці курсу гривні до долара в розмірі 1599135,91 грн, три проценти річних у розмірі 544536,46 грн, інфляційні втрати у розмірі 3521034,71 грн та пеню за період з 14 квітня 2016 року по 13 квітня 2017 року в сумі 695467,04 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 серпня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 суму курсової різниці в розмірі 1599135,91 грн, суму інфляційних втрат в розмірі 3521034,71 грн, три відсотки річних в розмірі 544536,43 грн, пеню в розмірі 695467,04 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Позовна заява мотивована тим, що оскільки визначена виконавчим написом від 12 травня 2009 року сума боргу по тілу кредиту не повернута, а курс долара США до гривні змінився, з відповідача підлягає стягненню курсова різниця. Крім того, оскільки позичальник своєчасно не повернув суму позики необхідно стягнути грошову суму відповідно до 625 ЦК України та неустойку, відповідно до статей 549-552 ЦК України.
Не погоджуючись із указаним судовим рішенням, ОСОБА_6 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 16 квітня 2018 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 308/2184/14-ц за позовом ОСОБА_6 до приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Васіловки В. О., ОСОБА_10 про скасування виконавчого напису.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскільки у цивільній справі № 308/2184/14-ц вирішується питання про чинність виконавчого напису, факт вчинення якого та обставини невиконання (неналежного виконання) якого були покладені в основу позову, в тому числі, враховувалися в розрахунках щодо предʼявлених до стягнення сум, результат вирішення вказаної справи матиме значення для вирішення цивільної справи про стягнення коштів, позаяк стосується підстав позову та предмету доказування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У квітні 2018 року ОСОБА_4 через свого представника ОСОБА_7 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала апеляційного суду є незаконною, оскільки предметом позову у справі № 308/2184/14-ц, на яку посилається апеляційний суд, є виключно виконавчий напис від 12 травня 2009 року, у якому сума заборгованості зазначена станом на 09 березня 2009 року, і охоплює суму основного боргу, три проценти річних та інфляційні втрати станом на 09 березня 2009 року. У справі ж яка переглядається позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення курсової різниці гривні до долара США, інфляційних втрат, пені та трьох процентів річних за прострочення виконання зобовʼязання за договором позики. З яких курсова різниця та пеня не були предметом виконавчого напису, а інфляційні втрати та три проценти річних заявлені за інший період ніж у виконавчому написі нотаріуса.
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та надано строк для надання відзиву.
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2019 року зазначену справу призначено до розгляду.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У липні 2018 року ОСОБА_6 подав до суду відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У справі, яка переглядається, суди встановили, що ОСОБА_4 звернулася до ОСОБА_6 з позовом посилаючись на те, що відповідач порушив свої зобовʼязання, що виникли з договору позики від 08 серпня 2008 року, внаслідок чого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Васіловкою В. О. 12 травня 2009 року був вчинений виконавчий напис за реєстровим № 444 про стягнення боргу, який станом на 09 березня 2009 року складав 677090,87 грн, з яких: 642133,80 грн (еквівалент 83394,00 доларів США) становили основний борг, 4051,07 грн - 3% річних за прострочення виконання зобовʼязання, 30906,00 грн - інфляційні втрати. Оскільки кошти за вказаним виконавчим написом відповідачем не повернуті, для позивача виникли додаткові збитки, а також підстави для нарахування штрафних санкцій, а саме: курсової різниці в сумі 1599135,91 грн, суми інфляційних втрат - 3521034,71 грн, 3% річних від простроченої суми заборгованості - 544536,43 грн і пені в сумі 695467,04 грн), які позивач просила стягнути з відповідача.