Постанова
Іменем України
06 березня 2019 року
м. Київ
справа № 545/3721/15-ц
провадження № 61-14641св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 16 травня 2017 року у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Лобова О. А., Гальонкіна С. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що вона обіймає посаду вчителя у Ковалівській загальноосвітній школі І ступеня Полтавської районної ради Полтавської області (далі - Ковалівська загальноосвітня школа) та на час звернення до суду з позовом була класним керівником 2-го класу.
07 грудня 2015 року учениця її класу ОСОБА_3 під час уроку підійшла до парти однокласника та після зауваження вчителя, повертаючись на своє місце, перечепилася і впала. Внаслідок падіння дитина отримала синець на правому оці.
Після вказаних подій батько дитини ОСОБА_2 почав необґрунтовано та систематично звинувачувати ОСОБА_1 у травмуванні його дочки та вимагав звільнити вчителя із займаної посади.
11 грудня 2015 року ОСОБА_2 направив на імʼя заступника директора Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації - начальника управління дошкільної, загальної середньої освіти, фінансової та кадрової роботи й на адресу начальника відділу освіти Полтавської районної державної адміністрації скаргу, у якій поширювалася про неї інформація наступного змісту:
- "…про факт завдання тілесних ушкоджень моїй доньці, ОСОБА_3 … учителем початкових класів… ОСОБА_1";
- "…учитель ОСОБА_1 штовхнула мою дитину і донька впала…";
- "…директор школи…підтвердила, що рукоприкладство для ОСОБА_1 - не перший випадок…вдарила учня за порваний плакат…";
- "шантажувала дітей, плакала перед ними,…";
- "…така непедагогічна і неетична поведінка…не лише є прикладом непрофесіоналізму, а й формує комплекс вини та принижує гідність дітей";
- "…очевидно, що людина, яка виховує і навчає дітей, - бреше.";
- "…яка і надалі чинить емоційний і психологічний тиск на учнів класу з метою уникнути покарання, упереджено ставиться до дітей, чиї батьки не змирилися з рукоприкладством "Учительки", занижує їм оцінки".
На батьківських зборах учнів 2-го класу Ковалівської загальноосвітньої школи, які відбулися 10 грудня 2015 року, ОСОБА_2 спочатку звинуватив її у неповідомленні батьків про випадок з їхньою дитиною, а потім звинуватив її у навмисному штовханні дитини, внаслідок чого учениця впала, побитті дитини на очах у всього класу, через що дитина втратила свідомість.
Крім того, ОСОБА_2 розмістив у Інтернет-мережі неправдиву інформацію та фотознімки дочки з коментарями про жорстоке поводження вчителя з дітьми.
Поширення недостовірної інформації відбувалося у громадських місцях, автобусах, де батько дитини розповідав мешканцям с. Ковалівка про вчителя Ковалівської загальноосвітньої школи ОСОБА_1, яка завдає дітям тілесних ушкоджень, бʼє та штовхає їх, відкриває вікна, щоб діти застудилися, з її вини діти захворіли на педикульоз.
На батьківських зборах, які відбулись 22 грудня 2015 року, ОСОБА_2 повідомляв усім присутнім: працівникам районного відділу освіти, батькам, кореспондентам Полтавської обласної державної телерадіокомпанії "Лтава" (далі - Полтавська ОДТРК "Лтава") таке: "В неї манера поведінки така. Вона на них кричить, штовхає. І коли дитина йшла до своєї парти, її вчителька просто штовхнула, і вона полетіла під парту… Це її метод розсаджування за парти".
Вважає, що негативна інформація щодо неї, висловлена ОСОБА_2, має характер наклепу, не є оціночним судженням, а, отже, підлягає спростуванню.
Така поведінка ОСОБА_2 сприяє упередженому ставленню до неї з боку оточуючих. Майже кожного дня вона надає пояснення завідуючій школи, їй пропонують звільнитися, щоб не отримувати нових скарг від відповідача, внаслідок чого вона щоразу змушена виправдовуватися.
ОСОБА_1 просила відшкодувати їй моральну шкоду у розмірі 80 000 грн 00 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 10 квітня 2017 року у складі судді Гальченко О. О. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недостовірними і такими, що не відповідають дійсності та принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, відомості (твердження), поширені ОСОБА_2 у громадських місцях, на батьківських зборах, в засобах масової інформації, а саме :
- "...про факт завдання тілесних ушкоджень моїй доньці, ОСОБА_3...учителем початкових класів...ОСОБА_1",
- "... учитель ОСОБА_1 штовхнула мою дитину і донька впала....",
- "...в неї манера поведінки така. Вона на них кричить, штовхає. І коли дитина йшла до своєї парти, її вчителька просто штовхнула, і вона полетіла під парту... Це її метод розсаджування за парти".
Зобовʼязано ОСОБА_2 у тижневий строк з моменту набрання рішенням суду чинності спростувати відомості, поширені ним в громадських місцях, на батьківських зборах, у засобах масової інформації, а саме:
- "...про факт завдання тілесних ушкоджень моїй доньці, ОСОБА_3...учителем початкових класів...ОСОБА_1",
- "... учитель ОСОБА_1 штовхнула мою дитину і донька впала....",
- "...B неї манера поведінки така. Вона на них кричить, штовхає. І коли дитина йшла до своєї парти, її вчителька просто штовхнула, і вона полетіла під парту... Це її метод розсаджування за парти",
у такий же спосіб, у який вони були поширені, - шляхом усного повідомлення на батьківських зборах в присутності засобів масової інформації про те, що раніше поширені відомості щодо вчителя Ковалівської загальноосвітньої школи ОСОБА_1 є недостовірними та не відповідають дійсності.
У іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 456 грн 75 коп. та пропорційно до задоволених вимог витрати на правову допомогу у розмірі 666 грн 66 коп.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що інформація, поширена відповідачем, а саме: "...про факт завдання тілесних ушкоджень моїй доньці, ОСОБА_3...учителем початкових класів...ОСОБА_1", "... учитель ОСОБА_1 штовхнула мою дитину і донька впала....", "...B неї манера поведінки така. Вона на них кричить, штовхає. І коли дитина йшла до своєї парти, її вчителька просто штовхнула, і вона полетіла під парту... Це її метод розсаджування за парти" є недостовірною, не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача. А тому, з метою забезпечення балансу між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів і переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, з іншого боку, суд дійшов висновку, що зазначена вище інформація є недостовірною та підлягає спростуванню у спосіб, яким вона була поширена. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині поширення недостовірної інформації у скаргах до державних органів освіти, суд виходив із того, що відповідач має право направляти таке індивідуальне письмове звернення до посадових і службових осіб цих органів, оскільки вони зобовʼязані розглянути звернення та дати на нього обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Такі дії відповідача є реалізацією ним права, передбаченого статтею 40 Конституції України. Крім того, позивач не довела те, що саме відповідач поширив інформацію про неї у Інтернет-мережі, а тому суд дійшов висновку, що у цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 також не підлягають задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 16 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10 квітня 2017 року скасовано в частині задоволення позовних вимог і компенсації судових витрат, повʼязаних з розглядом справи.
Ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недостовірними і такими, що принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, відомостей (тверджень), що поширені ОСОБА_2 у громадських місцях, на батьківських зборах, у засобах масової інформації, та зобовʼязання спростувати відомості, а саме: "…про факт завдання тілесних ушкоджень моїй доньці, ОСОБА_3 … учителем початкових класів…ОСОБА_1"; "…учитель ОСОБА_1 штовхнула мою дитину і донька впала…"; "В неї манера поведінки така. Вона на них кричить, штовхає. І коли дитина йшла до своєї парти, її вчителька просто штовхнула, і вона полетіла під парту…Це її метод розсаджування за парти".
У частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10 квітня 2017 року залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанцій не взяв до уваги положення статті 34 Конституції України, статті 277 ЦК України та статті 30 Закону України "Про інформацію". Суд не врахував, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Право на власне тлумачення обставин справи є виявом реалізації конституційного права на свободу думки, свободу слова та вільне вираження своїх поглядів та переконань. Висловлювання, зроблені відповідачем на батьківських зборах, є субʼєктивним баченням відповідачем (оцінкою) обставин, за яких стався нещасний випадок, та власна оцінку дій вчителя ОСОБА_1 Завдання дитині тілесних ушкоджень мало місце під час навчального процесу. Цей факт викликав суспільний інтерес. На батьківських зборах обговорювався саме цей факт, з приводу якого ОСОБА_2 і висловлював своє бачення обставин та причин цього випадку, своє ставлення до нього та до винних осіб. У такому випадку межі критики дій вчителя (дії чи бездіяльність) є ширшими, ніж межі критики дій (бездіяльності) інших осіб. Висловлювання відповідача у справі взяті із контексту його виступів та теми загальних зборів - обговорення нещасного випадку, який стався з дитиною, а тому на відповідача не може бути покладена цивільно-правова відповідальність за допущені висловлювання критики щодо позивача у справі на батьківських зборах 10 грудня 2015 року. Вказані висловлювання не носять характер образ (хоча і висловлені в агресивній формі), а є критичними по відношенню до причетної до даної обставини людини - позивачки у справі, та є вираженнями погляду відповідача на вказані події.
Короткий зміст доводів касаційної скарги та її вимог
У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права щодо визначення понять "недостовірна інформація" та "оціночні судження", у звʼязку із чим ухвалив незаконне рішення. Суд апеляційної інстанції не обґрунтував у своєму рішенні, чому він відхилив докази, які були встановлені судом першої інстанції. Поширена відповідачем інформація про те, що вчитель вдарила ученицю, є неправдивою, а тому підлягає спростуванню.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У серпні 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому зазначав, що з приводу подій, які сталися з його дитиною, відповідними посадовими особами було проведено перевірку і встановлено порушення позивачем техніки безпеки та правил поведінки під час проведення уроку у Ковалівській загальноосвітній школі. Вчителя ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та їй оголошено догану. Поширена ним інформація є достовірною, оскільки також підтверджується медичною експертизою, якою чітко встановлено, що спричинення дитині тілесних ушкоджень відбулося під час учбового процесу. Позивач ОСОБА_1 на перших батьківських зборах, які відбулися з цього приводу, зізналася, що штовхнула дитину. Оскільки доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, є необґрунтованими, відповідач просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Полтавського районного суду Полтавської області.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.