ПОСТАНОВА
Іменем України
26 березня 2019 року
Київ
справа №459/3415/15-а
адміністративне провадження №К/9901/20123/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді - доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.06.2016 у справі № 459/3415/15-а за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби, третя особа - заступник начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби Мірошниченко Михайло Іванович про визнання протиправним та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, Львівська митниця ДФС), третя особа - заступник начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби Мірошниченко Михайло Іванович, про скасування постанови № 2048/20910/15 в справі про порушення митних правил від 9 жовтня 2015 року.
Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 26 листопада 2015 року, позов задоволено повністю. Визнати протиправними дії заступника начальника Львівської митниці ДФС Мірошниченка Михайла Івановича щодо винесення постанови № 2048/20910/15 в справі про порушення митних правил від 09.10.2015 року про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8 500,00 грн. Постанову № 2048/20910/15 в справі про порушення митних правил від 09.10.2015 року визнано протиправною та скасовано.
Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, дійшовши висновку, що строк накладення адміністративного стягнення на позивача за порушення митних правил, передбачене частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, на момент прийняття спірної постанови закінчився, тому що вказане правопорушення не може бути триваючим, оскільки вважається закінченим із настанням конкретної календарної дати, за таких обставин вказана постанова є протиправною і підлягає скасуванню.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач перевищив встановлений Митним кодексом України строк доставки транспортного засобу до місця призначення, який перебував під митним контролем, терміном більш ніж на десять діб, а тому відповідачем було прийнято обґрунтовану постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення за порушення ним митних правил, передбачене частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, тоді як суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про не триваючий характер даного виду правопорушення.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 09.06.2016 касаційну скаргу позивача залишив без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 залишив без змін.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.06.2016 позивач подав до Верховного Суду України заяву про її перегляд з підстав, встановлених п. 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції Закону до 15 грудня 2017 року).
Ухвалою Верховного Суду України від 24.10.2016 відкрито провадження у справі № 459/3415/15-а за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби, третя особа - заступник начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби Мірошниченко Михайло Іванович про визнання протиправним та скасування рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.06.2016.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень КАС України (у редакції цього Кодексу, викладеній згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень КАС України (у редакції цього Кодексу, викладеній згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII) заяви і скарги, зазначені в підпунктах 1, 3 - 6 цього пункту, передаються відповідно до Касаційного адміністративного суду, Великої Палати Верховного Суду за розпорядженням керівника апарату суду, до якого подані такі заяви і скарги, протягом тридцяти днів з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заява зареєстрована у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду 12 лютого 2018 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 лютого 2018 року у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Олендер І.Я. (суддя-доповідач), Гончарова І.А., Ханова Р.Ф.
Розгляд заяви ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом за правилами глави третьої Розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII, без повідомлення та виклику учасників справи.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС України мотивом перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є зокрема, неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предметів спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
У заяві позивач просить переглянути вказану ухвалу Вищого адміністративного суду України посилаючись на наявність підстав, встановлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, а саме неоднакове застосування статті 467, частини третьої статті 470 Митного кодексу України.
На обґрунтування заяви додано копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016 (№ К/800/381/16) та ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.06.2016 (№ К/800/51327/15), які, на думку позивача, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції вищезазначених норм матеріального права.
Позиція позивача наведена в позовній заяві, касаційній скарзі, у заяві про перегляд рішення суду касаційної інстанції, та полягає у тому, що зі змісту статей 95, 467 та 470 Митного кодексу України порушення митних правил, передбачене частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, не є триваючим.
Суди встановили наступні фактичні обставини справи.
14 вересня 2015 року старшим державним інспектором ВМО № 2 м/п "Рава-Руська" Львівської митниці Петруняк Л.В. було складено протокол про порушення митних правил № 2048/20910/15 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України. Даним протоколом встановлено, що 14.09.2015 року близько 18 год. 09 хв. у зону митного контролю МАПП "Рава-Руська" Львівської митниці ДФС, каналом позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор") заїхав автомобіль марки "Skoda Octavia" реєстраційний номер НОМЕР_1, країна реєстрації Республіка Польща, в якому ОСОБА_1 повертався з приватної поїздки з Республіки Польщі в Україну. В ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення інформації про нього до ПІК "Інспектор-2006" та в ЄАІС Держмитслужби України виявлено, що ОСОБА_1 упродовж 2014 року ввіз на митну територію України у режимі транзиту та не вивіз за межі митної території України у встановлений ч. 1 ст. 381 МК України строк 1 транспортний засіб, а саме: автомобіль марки "Volkswagen" модель "Golf", VIN НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_3. Станом на 14.09.2015 року ОСОБА_1 вказаний транспортний засіб за межі митної території України не вивозився та у інший митний режим, згідно законодавства не був поміщений. На момент перетину кордону відповідних доказів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, у відповідності до вимог ст. 460 МК України, ОСОБА_1 подано не було. Таким чином ОСОБА_1 не доставив транспортний засіб до митного органу призначення, перевищив встановлений Митним кодексом України строк доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення більш ніж на 10 діб.